На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Обитель героїв» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фэнтези, Боевое фэнтези. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Обитель героїв

Автор
Жанр
Дата выхода
02 ноября 2008
🔍 Загляните за кулисы "Обитель героїв" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Обитель героїв" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Генри Лайон Олди) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Хто не знає Генрі Лайона Олді? А ну-бо, озивайтесь!
Хто не знає, що цей мислитель живе в українському місті Харкові, а його рукою водять Олег Ладиженський та Дмитро Громов? Творчий тандем наших земляків з'явився в літературі ще 1990 року і з того часу регулярно радує нас своїми творами.
Хто не знає, що творчість Олді вшановано не одною престижною премією – тут і «Роскон», і «Фанкон», і «Зоряний меч», і «Странник», й безліч інших.
Але одного ви не знаєте точно – що новий їх роман «Обитель героїв» виходить українською мовою раніше, ніж російською, і ми з вами будемо мати ексклюзивне право його прочитання.
Отже, поспішайте реалізувати це право на заздрість північним сусідам.
«Зелений пес» відкриває нову серію «Світи Г.Л.Олді». Тут ви знайдете традиційний «олдівський» стиль – безліч підтекстів, суміш стилів, карколомний сюжет, і безперечно – глибокі думки.
А головне – віднині усі нові романи харківського дуету Ладиженського та Громова українські читачі будуть читати першими.
Бо так велів сам Генрі Лайон Олді.
📚 Читайте "Обитель героїв" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Обитель героїв", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Стаття «Про самоуправство», параграф…
– Та пiшов ти, штурпак…
– Ой! Дядьку, ой! Ну ой же, кому кричу…
– Братва! Шустримо! Сморчки на хвостi!
Зупинившись i вiдновлюючи подих, Конрад iз задоволенням милувався, як стряпчий спритно тримае за вухо здоровенного крисюка, ватажка зграi. І виговорюе за поганi манери, через слово поминаючи кодекси, статтi та параграфи. Крисюк погоджувався й волав. Такi дiточки вдень у м'яча пiдiбраною головою грають, а вночi з кистеньком виходять пiдпомогти родинi на мiлинi безгрошiв'я.
Чи стряпчим вони не вiдгризають?
Чи стряпчi за вуха вправнiше скубуть?!
Четвертий тупик, як i передбачалося, виявився тупиком тiльки за назвою. Зграя недолiткiв пирснула врiзнобiч i розчинилася швидше за ложку меду в окропi. Допомогти дружковi, що трафив у лабети правосуддя, нiхто й не подумав: взаемовиручка тут була не в пошанi.
– Дядьку, ну пусти… вiдiрвеш же, клешнястий…
Стряпчий закiнчив виховну бесiду, здав лiкторам зажуреного крисюка – той схлипував i свiтив розпухлим вухом, – а по тому обернувся до барона з вiгiлою.
– Сподiваюся, ваша свiтлосте, ви дозволите менi додати це до опису?
Стало добре видно: голова – нiяка не голова. Куля, вкрита суцiльною брудно-бурою коростою, лише здалеку схожою на запечену кров. А волосся – трава з узбiччя, що поналипало поверх кiрки.
– А чи не забагато вас, добродiю Терц? Куди не поткнуся…
– Ви постiйно ставите менi перепони, ваша свiтлосте! А в королiвствi кояться жахливi речi! Якщо не вжити заходiв, негайно та безбоязно…
– Звольте без натякiв!
– Та якi тут натяки!
Стряпчий нахилився вперед, напружився, як перед стрибком. Конрад наче вперше побачив його обличчя: запалi щоки, сiтка зморшок у кутиках очей, горбатий нiс iз тремтячими крилами.
– Навкруги злодii та шахраi, злодii та шахраi! Мабуть, ви в курсi, ваша свiтлосте, як крадiевi Мiхалю Ловчику в Баданденi руку привселюдно рубали? Честь по честi, iз зачитуванням списку провин, на ешафотi! Вiдрубали, смолоскипом припекли й погнали втришия… А рука, значить, вiзьми й вирости заново, за тиждень. А все чому?
Барон не знайшов що вiдповiсти.











