Життя в рожевому

«Ми повиннi взяти зобов’язання: за семирiчку жодноi поганоi, холодноi, фальшивоi книжки! Як беруть зобов’язання сталевари, будiвельники, доярки, ланковi, шахтарi», – зазначив Павло Загребельний у своiй статтi в сiчневiй «Лiтературнiй газетi» шiстдесятого року.

Кiно розвивалося чи не найяскравiше. І хоча вiйна давно скiнчилася, кiнорозповiдi про подвиги не давали спокою фантазii кiномитцiв.

Героями фiльму «Спрага» Одеськоi кiностудii стали радянськi моряки та розвiдники. «Не тiльки за темою, а й за своею iдеею, життестверджувальним духом, картина „Спрага” стоiть близько до таких кiнотворiв, як „Подвиг розвiдника”, „Молода гвардiя”»,[19 - Газета «Радянська культура» № 98 (514) вiд 10.

Усе вертiлося в певному замкненому колi з поодинокими вiдхиленнями, однак прославлялося в перiодицi як надсучасне i вкрай актуальне. А також пафосне (любили журналiсти ще з часiв повоення оте слiвце), iдеологiчне i реалiстичне. Повний набiр.

* * *

Тому навiть дивно, що нашi космiчнi технологii, крокуючи в ногу з побоюваннями сенатора Маккартi щодо «червоноi загрози», таки не загинули разом iз його печiнкою вiд цирозу в п’ятдесят сьомому, а дали й справдi досить вiдчутний поштовх до освоення космосу[20 - Американський сенатор Маккартi (на честь якого назване таке явище, як «маккартизм» – протидii й боротьбi з комунiстичним проникненням i шпигунством на користь СРСР, переважно в апаратi влади й серед iнтелектуальноi елiти, в переслiдуваннi осiб iз лiберальними переконаннями) страждав на алкоголiзм i бiльш нiж за пiвтора року до закiнчення своiх повноважень 2 травня 1957 року помер вiд гепатиту в лiкарнi мiста Бетесда у вiцi 48 рокiв.

Так називана Науково-технiчна революцiя дала якiсний стрибок у структурi й динамiцi розвитку продуктивних сил. Протягом п’ятдесятих i далi, охопивши всю декаду шiстдесятих, вiдбуваеться корiнна перебудова технiчних основ матерiального виробництва на основi перетворення науки на провiдний чинник виробництва.

Вiдбуваеться трансформацiя iндустрiального суспiльства в постiндустрiальне. Завдяки науковiй революцii старi науковi уявлення замiщаються частково або повнiстю новими, з’являються новi теоретичнi передумови, методи, матерiальнi засоби, оцiнки й iнтерпретацii, погано або повнiстю несумiснi зi старими уявленнями.