На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Церква святого Джеймса Бонда та інші вороги» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Детективы, Зарубежные детективы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Церква святого Джеймса Бонда та інші вороги

Автор
Дата выхода
25 ноября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Церква святого Джеймса Бонда та інші вороги" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Церква святого Джеймса Бонда та інші вороги" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Галина Горицька) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Закінчується виснажливе, знекровлено-дистрофічне літо 1946 року. Одноногий моряк, командир бронекатеру Пінської військової флотилії, нарешті повертається додому з війни. Він не знає, що його чекає: чи жива його кохана, єврейська дівчина Аля, чи пережила вона трагедію Бабиного Яру, чи живий батько, котрого перед самою війною звинуватили в зраді Батьківщини? Невже добре в повоєнному Києві лише тим, хто стежить за людьми і бореться з ворогами народу, як от колишній чекіст, майор держбезпеки, що займається оперативною роботою по духовенству всіх конфесій у відділку «О» в сумнозвісному будинку на Володимирській, 33?..
📚 Читайте "Церква святого Джеймса Бонда та інші вороги" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Церква святого Джеймса Бонда та інші вороги", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Ну, – кивнув Миха, – а ти?
– Я ж кажу – декiлька днiв на фронтi. І все. Мое життя скiнчилось… – не дивлячись на товариша, буркнув моряк. – Пiсля шпиталю в штабi працював…
– Людське життя – це драма. Бо ми завжди помираемо, – продекламував Миха.
– Занадто по-фiлософськи як для блатного, – хмикнув Льоня.
– То мама казала. Перед смертю. Нiби втiшала… Або готувала мене до свого вiдходу.
Льоня нiяково зиркнув на Миху i хотiв було щось додати, але не встиг.
– На, тримай, i для тебе у мене залишилось двi хлiбини, – промовив до товариша Миха.
Льоня знiтився:
– Та не тре’… Я десь знайду…
– Ти-то знайдеш. Я не сумнiваюся. Але для початку тобi треба документи всi зiбрати i тицяти-ницяти по рiзних комiтетах, iнстанцiях. А ота жидiвка, ой, пробач, тьотя Зiна, голодна, либонь. Це не тобi. Це iй. – Миха тицьнув дебелим пальцем на хлiбину, що вже лежала перед капiтан-лейтенантом.
– А де ти стiльки хлiба дiстав?..
Схоже, Миха вже прийшов до тями i повернув собi колишню задеркуватiсть та запал.
– Ет… ну, ти й дурний, кореш! Хлiбокомбiнат iз босотою навiдали.
Потiм, не чекаючи подальших заперечень, Миха хвацько насунув кашкета собi на лоба i вiдчайдушно вигукнув, вiдбиваючи черевиками чечiтку пiд ритм «Яблучка»:
– Ех! Якби за п’ять рокiв до цього знав, як то воно буде – об’iдався б досхочу в «Червоному маку»[26 - Вiдоме кафе, що розташовувалось на вул. Карла Маркса.]. Та хто ж знав…
Потiм Миха гукнув Льонi на прощання: – Нас мало, але ми в тiльняшках! – пiдморгнув i розвернувся довкруги себе, здiймаючи пилюку довгими штаньми.
* * *
Однак дотемна Леонiду не судилося потрапити додому, до тьотi Зiни. Його пригоди в Киевi продовжились, коли капiтан-лейтенант пiднявся вiд берега Днiпра до зарослого Набережного шосе з iржавими трамвайними рейками i зрозумiв, що трамвая, що ходив вiд Ланцюгового мосту, бiльше не iснуе.
Хлопець стояв на тому самому мiсцi, де до вiйни iнодi з мамою вони чекали на трамвай, аби з прогулянки бiля води поiхати на Липки, i усвiдомлював свою безпораднiсть.
– Куди тобi, моряче?
Леонiд зрозумiв, що його впiзнали по кiтелю, яким вiн обережно прикривав хлiбини пiд пахвою.
– Та ось… Думав на трамвай сiсти…
Рудий водiй iз кирпатим носом у вицвiлому цивiльному одязi прищулився на сонцi i щиро заусмiхався:
– Ну-ну… Тодi ще треба почекати, як рак свисне.











