На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Церква святого Джеймса Бонда та інші вороги» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Детективы, Зарубежные детективы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Церква святого Джеймса Бонда та інші вороги

Автор
Дата выхода
25 ноября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Церква святого Джеймса Бонда та інші вороги" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Церква святого Джеймса Бонда та інші вороги" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Галина Горицька) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Закінчується виснажливе, знекровлено-дистрофічне літо 1946 року. Одноногий моряк, командир бронекатеру Пінської військової флотилії, нарешті повертається додому з війни. Він не знає, що його чекає: чи жива його кохана, єврейська дівчина Аля, чи пережила вона трагедію Бабиного Яру, чи живий батько, котрого перед самою війною звинуватили в зраді Батьківщини? Невже добре в повоєнному Києві лише тим, хто стежить за людьми і бореться з ворогами народу, як от колишній чекіст, майор держбезпеки, що займається оперативною роботою по духовенству всіх конфесій у відділку «О» в сумнозвісному будинку на Володимирській, 33?..
📚 Читайте "Церква святого Джеймса Бонда та інші вороги" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Церква святого Джеймса Бонда та інші вороги", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Леонiда розвезло вiд пива i також потягло на одкровення:
– Ми з тобою таки рiзнi… Я навiть не уявляв, наскiльки. Я, примiром, ось не можу знайти свое мiсце в цьому… – Вiн не знаходив потрiбних слiв i, хапаючи повiтря ротом, тiльки мовчки розвiв руками… – у цьому мiстi. У Киевi, розумiеш? Я залишив його iншим – квiтучим, пахучим, мов коровай, коли весною тридцять восьмого поiхав до Севастополя поступати в мореходку. А потiм оборона Киева, клятий «киiвський котел»… А я ж тодi ще в жодних боях не побував… Нас, зелених хлопцiв, одразу кинули на передову.
Льоня скривився i задивився кудись удалечiнь, де тепер була спалена нiмцями пустка, туди, де ще малим бавився на сонячному пляжi квiтучоi киiвськоi Венецii. У нього була мама-красуня, з довгою каштановою косою, яку так i не вiдрiзала на пошану модi, i батько в пiлотцi, хвацько змайстрованiй з газети, i з шахами пiд пахвою. Десь там над ними завжди витали поети Срiбного вiку, котрих мама i тато цитували наввипередки, немов змагаючись.
– Я про серйознi речi хочу розповiсти тобi… – насупився Миха, дiстаючи фляжку з горiлкою з кишенi своiх широких штанiв i надсьорбуючи. – Гадаеш, нам легко було? Ти знаеш, як визволяли Киiв?
– Ну, звiсно, знаю… – Леонiд похмурнiшав i також приклався. Хоча й вiдчував, що запивати пиво горiлкою – то вже занадто. – Я тодi вже в штабi служив. У нас багато про це говорили, – сухо додав.
– А знаеш, – гостро примружився товариш, – скiльки в тому Днiпрi, на який ти зараз дивишся, людей загинуло, коли його форсували? Знаеш, що газети… Ех!.. – Миха затнувся. Але потiм-таки вичавив: – Брешуть вони всi! Знаеш, скiльки наших полягло?.. Я тодi з хлопцями ще обручки з мертвих знiмав. І знаеш, скiльки цих пальцiв було?.. Не порахувати. Парняги нашого вiку, може, й не мрiяли, як ось ти, померти в «священному бою», – скривив вiн глумливо рота.











