На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Світлина Хресної Матері» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Детективы, Исторические детективы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Світлина Хресної Матері

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
🔍 Загляните за кулисы "Світлина Хресної Матері" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Світлина Хресної Матері" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Галина Горицька) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
А Чи міг уявити Джордж Орвелл, який першим використав термін «холодна війна», що назва статті, в котрій він описував протистояння США та Радянського Союзу – «Ви й атомна бомба» – стане реальністю для молодого Романа Геннадійовича та його побратимів? Бо везтимуть вони на підводному човні курсом на Кубу саме її – атомну бомбу. І не одну, а кілька…
Чи припускав конструктор ОКБ-586, одноногий герой Другої світової війни Леонід Іванович, що за двадцять з гаком років зустріне на концерті в Новосибірську старого батька, засудженого на 25 років таборів, котрого вважав давно загиблим?
Чи міг подумати Василь Стус, що його зможе вивести з рівноваги якесь дешеве (не в сенсі кошторису) муві «Тіні забутих предків» і він виступить у вересневому київському кінотеатрі з промовою, яка вирішить його подальшу долю?..
А втім, все таємне колись стає явним… А життя завжди карколомніше за вигадку.
📚 Читайте "Світлина Хресної Матері" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Світлина Хресної Матері", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Просто манера розмовляти в армii змiнилася на дошкульну, коли обов’язково було добити побратима, а не залишити пiдраненим, якщо побачив його слабину. – Вибач, не хотiв…
– То ти таки пiшов по стопах батька? – зиркнула зла мати, котра також вмiла, якщо треба, користуватись цiею вiйськовою тактикою. – Будеш тепер назавжди вiйськовим?
– Якщо так вирiшить керiвництво, – буркнув Роман, широко поставивши лiктi на стiл, як вiн звик робити в армiйськiй iдальнi, демонструючи свiй авторитет, i похмуро зiгнувся в три погибелi над iжею, немов проказував: «Вiдчепися».
Розмова з мамою взагалi не клеiлася. Пiсля армiйськоi муштри в льотнiй учебцi Романа Геннадiйовича було направлено для подальшого проходження служби в 929-й Державний льотно-дослiджувальний центр iменi В. П. Чкалова i вже рiк як залучено до дiяльностi центру як молодого перспективного спецiалiста. Там його свiдомiсть пережила певнi пертурбацii, хоча вони почалися ще в учебцi.
До Феодосii вiн прямував зеленим ДОСААФiвцем з перекачаними бiцепсами i головою, повною всiлякого романтичного лайна про сине небо i круглi парашутнi купола.
Роман Геннадiйович i думати забув про те, яким поганим був вiтчим. Злiсть на батька вивiтрилась з його макiтри, немов весняний снiг розтанув на сонцi. Натомiсть iхне мiсце зайняли чiткi установки i команди. Про джаз, лагiдну дiвчинку, котру колись зустрiв пiд час зимовоi киiвськоi хуртовини, вiн також думати забув.
– Ромчику, ти будеш чай, га? – почув Роман i виринув зi своiх дум.
– Тiльки з цукром i лимоном. І гарячий, не теплий.
– Коли це я тобi наливала не гарячий чай, синку? – з тугою запитала Наталя.
– Не ти, мамо.











