На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською)

Автор
Дата выхода
08 ноября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Федір Титарчук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Перед Вами збірка дитячих казок. Місце дії: «казкова» місцевість десь на Полтавщині, районі, як відомо, що славиться притулком відьом, нечисті і наповнений іншими атрибутами надприродного. У лісі, де раніше стояли військові, які покинули ці місця, залишивши все своє нерухоме господарство. Залишилося і депо, яке з часом почало приходити в запустіння, як і всі в цьому лісі, поки в ньому не оселилися мандрівні паровозики.
📚 Читайте "Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Чу-Чухiн того ранку вiдзначав рiвно мiсяць, як вiн влаштувався в депо i пригощав усiх привезеним вчора з рейсу машинним маслом.
– Гарне мало! – Хвалили його паровози.
– Ти б на вечiр його залишив, – натякали iншi на те, що вони пiдготували святкову вечерю.
– Я ще привезу, – вiдповiдав iм Чу-Чухiн i радiсно пускав у небо дум. – Ось вiдвезу два вагони дров i на зворотному шляху обов'язково захоплю.
– А не боiшся по незвiданих шляхах кататися? – запитав його кiт на прiзвисько Маслянка, що проходив повз них. Кiт тут працював механiком, носив промаслений комбiнезон, перевiряв пiдшипники паровозiв перед вiдправкою в рейс i всiх змащував своеi масельничкою за що i отримав свое прiзвисько.
– Так пiсля Топких Болiт, Болота Старих Паровозiв i Баби-Яги менi вже нiчого не страшно! – Вiдповiдав Чу-Чухiн.
– Баби-Яги?! – Здивувався один з паровозiв. – А хто це?
– Як? – Тепер здивувався i Чу-Чухiн. – Хiба я не розповiдав цю iсторiю?
Виявилося, що нi, не розповiдав. І тодi, любитель рiзних iсторiй, Чу-Чухiн почав.
– Це, скажу я вам, моi друзi, дуже цiкава i пiзнавальна iсторiя. Сталося це з мiсяць тому, якраз перед тим, як я добрався сюди. Тодi я був мандрiвним паровозом, який спить на запасних колiях, а коли не спить, то котить туди, куди очi дивляться, заправляеться тим, що пiдвернеться, а техогляди проходить вiд випадку до випадку, тому й хворiе часто. А механiкiв у нього i зовсiм немае.
Котив я в той день, здаеться, з боку Полтави. Їхав вже довго i менi стало здаватися, що дорога йде кудись не туди, кудись убiк.
Менi не хотiлося втрачати половину дня на те, щоб зробити великий гак i вийти в бажану точку лише надвечiр. Судячи по картi, а я завжди iжджу з картою, тут через лiсочок можна було зрiзати i через годинку вийти на потрiбнi шляху, а звiдти вже i рукою подати у бiк Киева.
З перших же хвилин менi стало здаватися, що з картою у мене щось не так. Це я вже потiм дiзнався, що карту цих мiсць малювали вiйськовi i звичайно ж склали ii так, щоб приховати все, що показувати не хотiли – i депо, i ангари, i склади, i вiйськову технiку, яка тут колись стояла, i, звичайно ж, схему залiзниць теж неправильно намалювали.






