На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Ми» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Классика жанра, Классика фантастики. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Ми
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
23 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Ми" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Ми" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Євген Замятін) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
«Ми» — захоплюючий роман-антиутопія талановитого письменника і публіциста Євген Івановича Замятіна (1884–1937). Події відбуваються у далекому майбутньому. Суспільство живе в умовах тотального контролю, замість імен людям дають номерні знаки, будь-які почуття — під забороною. Але в цьому суспільстві зароджується революційний рух, який хоче повернути попереднє, справжнє життя. Іншими відомими творами Євгена Замятіна є «Батіг Господень», «Блоха», «Йола», «Історія одного міста», «Знамення», «Ікс», «Куни», «Ловець людей», «Мамай», «Мученики науки». Окрім літературного таланту, Євген Іванович Замятін відзначився також активною суспільно-політичною позицією. За це його твори були заборонені більшовицькою цензурою, і він був змушений емігрувати.
📚 Читайте "Ми" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Ми", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– «Шановнi нумери! Нещодавно археологи вiдкопали одну книгу двадцятого столiття. У нiй iронiчний автор розповiдае про дикуна i про барометр. Дикун зауважив: щоразу, як барометр зупинявся на «дощ», дiйсно йшов дощ. І оскiльки дикуну захотiлося дощу, то вiн повиколупував рiвно стiльки ртутi, щоб рiвень став на «дощ» (на екранi – дикун в пiр’i виколупуе ртуть: смiх). Ви смiетеся, але чи не здаеться вам, що смiху набагато бiльше гiдний европеець тiеi епохи. Так само, як дикун, европеець хотiв «дощу» – дощу з великоi лiтери, дощу алгебраiчного.
Тут будет реклама 1
Але вiн стояв перед барометром, наче мокра курка. У дикуна принаймнi було бiльше смiливостi й енергii та – нехай дикоi – логiки: вiн зумiв встановити, що е зв’язок мiж наслiдком i причиною. Виколупавши ртуть, вiн зумiв зробити перший крок на тому великому шляху, яким…»
Тут (повторюю: я пишу, нiчого не приховуючи) – тут я на деякий час став нiби непромокальним для живильних потокiв, якi лилися з гучномовцiв. Менi раптом здалося, що я прийшов сюди марно (чому «марно» i як я мiг не прийти, якщо було видано наряд?); менi здалося – все пусте, одна шкаралупа.
Тут будет реклама 2
І я насилу ввiмкнув увагу тiльки тодi, коли фонолектор перейшов уже до основноi теми: до нашоi музики, до математичноi композицii (математик – причина, музика – наслiдок), до опису нещодавно винайденого музикометра.
– «…Просто обертаючи ось цю ручку, кожен iз вас виробляе до трьох сонат на годину. А як же важко давалося це вашим батькам. Вони могли творити, тiльки довiвши себе до припадкiв «натхнення» – невiдома форма епiлепсii.
Тут будет реклама 3
І от вам кумедна iлюстрацiя того, що в них виходило, – музика Скрябiна – двадцяте столiття. Цю чорну скриню (на естрадi розсунули завiси, i там – iх найдавнiший iнструмент) – цю скриню вони називали «рояльною» або «королiвською», що зайвий раз доводить, наскiльки вся iхня музика…»
І далi – я знову не пам’ятаю, дуже можливо, тому що… Ну, то скажу прямо: тому що до «рояльноi» скринi пiдiйшла вона – I-330. Ймовiрно, я був просто вражений цiею ii несподiваною появою на естрадi.
Тут будет реклама 4
Вона була у фантастичному костюмi давньоi епохи: чорне плаття, яке щiльно облягае, гостро пiдкреслена бiлiсть вiдкритих плечей i грудей, i ця тепла тiнь, що гойдаеться вiд подиху мiж… i слiпучi, майже злi зуби…
Посмiшка – укус, сюди – вниз. Сiла, заграла. Дике, судомне, строкате, як усе тодiшне iхне життя, – нi тiнi розумноi механiчностi. І, звичайно, вони, навколо мене, мають рацiю: всi смiються.
Мнения
О книге «Ми» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
