Епоха слави і надії

Поки Нiколас вивчав незнайомку, розгорiлася гаряча дисквсiя. Експерти одноголосно зiйшлися на думцi, що саме жiнка була за кермом i збила велосипедиста.

Що чоловiк, бажаючи захистити дружину, як i належить джентльменовi, пересiв на водiйське сидiння вже пiсля аварii. Астролог, нумеролог i хiромант в один голос твердили, що винна жiнка. Та i взагалi iй вiдбувати менший термiн, а в жiночiй в'язницi вже точно трохи легше, нiж в колонii суворого режиму.

Напустивши на себе загадково – задумливий вид, астролог почав розпитувати дiвчину про те, хто вона по гороскопу.

Дiвчина спокiйно вiдповiдала на кожне питання, втiм, той навiть не слухав ii, повнiстю захоплений власним монологом про призначення всесвiту i зiрки, що являються ii покровителями.

Пiсля того, як вiн закiнчив, у справу вступив нумеролог. З'ясувавши дати i час народження подружжя, додав дату аварii, вiн захопився просторим оповiданням про сенс i символiчнiсть чисел у життi кожного, втiм, не особливо вдаючись до подробиць самих значень чисел.

Хiромант, подивившись на руку дiвчини, зробив розумний вигляд, нiби вiд його слiв залежала вся ii доля, i почав сипати термiнами, якi були зрозумiлi тiльки йому одному.

Нiколас мовчки, слухав всю цю нiсенiтницю i повiльно закипав вiд сказу. Кожне слово було не бiльше нiж маренням божевiльного. Нарештi, коли всi три експерти висловили своi "архiважливi думки", черга дiйшла i до нього.

– Сотнi рокiв назад люди з'ясували, що сон мае досить велике значення в нашому життi, долi i пам'ятi. Вони виразили це в короткому, але мiсткому прислiв'i, яке напевно чув кожен, – "ранок вечора мудрiший", – ведуча зупинилася бiля крiсла Нiколаса i протягнула йому другий мiкрофон. – Романову вдалося довести, що це явище може бути вивчене глибше. Вiн не одноразово переконував людей в тому, що пiд час сну видозмiнюеться наша пам'ять, самi того не знаючи, ми навiть здатнi ненадовго заглянути в майбутне!

Подякувавши ведучiй за хорошу презентацiю, Нiколас пiднявся з крiсла i почав свою розповiдь, обернувшись обличчям до глядачiв:

– Мiй свiт дещо вiдрiзняеться вiд вашого.

Я бiльше орiентуюся не на логiку i систематичне дотримання правил, а на вiдчуття та пiдсвiдоме сприйняття того, що вiдбуваеться, вчуся вiдчувати не лише своi емоцii, але i людей, що оточують мене.