Епоха слави і надії

Тут знаходяться озброенi злочинцi з гранатою, якi органiзували викрадення людини в Петербурзi.

– Приносимо своi вибачення, але поблизу до вас немае жодноi патрульноi машини. Як тiльки хтось звiльниться – ми його той же час до вас вiдправимо.

В ресторанi, серед сотень людей, двое чоловiкiв пильно дивилися один на одного, ось тiльки один iз них тримав гранату.

Зрозумiло, що така вiдповiдь Нiколаса не задовольнила, i вiн знову передзвонив в полiцiю.

– Все, можете не приiжджати – я iх всiх перестрiляв.

Едвард повiльно скосив погляд убiк, натякаючи Нiколасу туди подивитися.

Нiколас непомiтно повернув голову i завмер. Аж надто багато знайомих осiб опинилося у залi на iншому кiнцi планети. Двое громил i водiй таксi, що викрали Ганну, були тут як тут. По спинi пройшовся холодок – один з них стискав у руцi зброю. Вiн знову подивився на Едварда, i тiло буквально пробило струмом, як вiн вiдразу не здогадався? Чому не зiставив всi факти? Зараз же пазл зiбрався, вiн побачив картину цiлком, наскiльки масштабною i продуманою була гра.

Мабуть, Нiколас дiйсно був слiпим, якщо вiдразу не помiтив, наскiльки схожi риси обличчя були в Ганни i Едварда. Батько i дочка? Вони буквально пiдчепили його на вудку обманку про сон Ганнi, а потiм i про людину з Тауреда, якоi, тепер Нiколас був впевнений, взагалi нiколи i не iснувало. Все заради розгадки картковоi колоди? Вони дiйсно сподiвалися вiдшукати елiксир безсмертя, через хворобу Ганни, щоб врятувати ii? Нiколас не вiдчував злостi, швидше здивування. Вiн мав величезне-величезне бажання допомогти, надiю на те, що елiксир дiйсно iснуе в цьому свiтi, i вони з Ганною ще отримають свое "довго i щасливо".

Краем ока, помiтивши Ганну, що пiдiйшла до нього, Нiколас обернувся до неi обличчям.

– Я нiколи не брешу, тому що нiкого не боюся. Але я розумiю твiй обман, розумiю твiй страх. Але менi… Ти не повинна боятися бути чесною зi мною. Я все зрозумiю i прийму. Добре?

– Що? – Здивовано запитала дiвчина. – Про що ти?

– Там, – Нiколас кивнув головою у бiк залу, – твiй батько з гранатою та знайома трiiця викрадачiв.

З подiумом проблеми, але все вирiшу. Ти довiряеш менi?

Шейх подивився на ситуацiю, що вiдбувалася, i запитав:

– Нiколас, мiй друг, ти завжди можеш на мене розраховувати. Чим я можу допомогти?

Думки в головi Ловця Снiв : "Якщо вiдчуваеш, що це твое – нiкого не слухай. Ризикуй". Вiн подивився на Ганну. Вона розгубилася. Йому треба було щось зробити.

– Роззувайся.

Ганна не стала запитувати.