Епоха слави і надії

Столиця Норвегii – Осло, столиця Швецii – Стокгольм, молода столиця – Хельсiнкi i сам Санкт-Петербург. Якщо мiряти не в верстах, як нас навчив Петро, а в градусах, чим користуються вченi, то мiж кожною з цих столиць по сiм градусiв, – вiн прокреслив меридiан вище за Пiтер. – Там у нас Пiвнiчний полюс, а нижче усипальня Фараонiв. Вгору i вниз вiд Пiтера по шiстдесят градвсiв. Шiстдесят до Пiвнiчного Полюса i шiстдесят до усипальнi Фараона, – чоловiк трохи вiдiйшов убiк вiд малюнка.

– Батюшки! Я зовсiм забув про час.

Менi треба бiгти, – вiн з жалем похитав головою. – Було так приемно з вами зустрiтися, – чоловiк потиснув руку Нiколасу, знову вiдважив легкий уклiн Ганнi.

– Дякуюемо вам, це було дуже пiзнавально, – подякував Нiколас.

– Так, ви дуже зрозумiло усе пояснили, – посмiхнулася Ганна.

Чоловiк пiшов, а Нiколас обережно притягнув дiвчину до себе.

– Не проти фотографii?

Вони з посмiшкою подивилися в камеру.

– Нам нема де зберiгати спiльнi фото, – похитала головою Ганна, пiсля того, як вони сфотографувалися.

– Головне, щоб цi спiльнi фото були, а де iх зберiгати – справа десята, – пiдморгнув Нiколас. – Саме час звернутися до пiдписникiв. Вони нам здорово допомагають, згодна? – Ганна кивнула.

– Банда! З кожною годиною нас на один мiльйон бiльше! Не можу передати, як сильно люблю вас i рад кожнiй новiй людинi. Ми з вами йдемо по слiду Таемного Братства, якому, як виявилося, вiдомий секрет Елiксиру Безсмертя. І оскiльки в нас з'являються новi зачiпки, разом з ними виникають i новi питання.

Хто може розповiсти про "старий стиль"?

Через кiлька хвилин Нiколас пiдключив до ефiру чоловiка. Той був одягнений в темно – синю пiжаму, явно готувався до сну, але очi його горiли непiдробним iнтересом i азартом.

– Добрий вечiр, Нiколас, – привiтався вiн. – Я готовий вiдповiсти на ваше питання. За часiв правлiння Юлiя Цезаря перед астрономами поставили завдання – удосконалити римський календар, в якому рiк складався з трьохсот п'ятдесяти п'яти днiв, а кожнi два роки додавався додатковий мiсяць з двадцяти двох днiв.

Римляни помiтили, що календар безнадiйно вiдстав вiд змiни пiр року. Саме тодi i з'явився календар, що дiйшов до наших днiв : триста шiстдесят п'ять днiв плюс зайвий день, що додаеться кожнi чотири роки.

Іншими словами, високосний рiк теж бере початок в Древньому Римi.

– Виходить, що "Июль" мiсяць, названий на честь iмператора? – Нiколас пiдкинув брови.

– Так, ви абсолютно правi.