Епоха слави і надії

Чи вiрить, що пов'язаний. – Стажер задумливо постукав пальцями по пiдборiддю. – Може в iнтернетi ще щось знайдеться? – Запитав вiн, звертаючись швидше до себе самого, нiж до напарника.

Через кiлька хвилин мовчання i пошукiв, Стажер подав голос:

– Не впевнений, що це саме те, але послухайте.

Слово "Агарта" перекладаеться з ватанаана, як невразливий, недоступний. В свiтi iснуе два джерела сили. "Джерело лiвоi руки" вiдповiдае за матерiальну потужнiсть, центр його розташований в надземному мiсцi Шамбалi. Кому вдасться знайти Шамбалу i укласти союз з Царем Свiту, той буде владикою Свiту.

Саме з цiеi причини практично всi завойовники i тирани цiлеспрямовано шукали Шамбалу.

"Джерело правоi руки" розташовано в укритих глибоко пiд землею святилищах краiни Агарти – це сила, породжена спогляданням, медитацiею i вона не обiцяе земних благ, фiзичноi потужностi або володiння фантастичною зброею. Проте, згiдно з прадавнiми легендами, саме звiдти, з Агарти, невiдомий Цар Свiту керуе ходом абсолютно всiх подiй.

Яких тiльки фантастичних iстот не породила людська уява. Але очевидцi стверджують, що деякi з найнеймовiрнiших монстрiв iснують насправдi.

З iх уривчастих фраз можна було зрозумiти, що в заплутаних печерах вони побачили щось таке страшне, що це пошкодило iх розум. І судячи з окремих реплiк, зустрiлися iм живi iстоти – люди-ящери з довгими хвостами i людським тiлом.

Лангре взяв у руки одну з фотографiй, вглядiвся в очi рептилоiда, нiби сподiвався знайти в них вiдповiдь.

Художник хотiв донести саме це? Або ж вiн просто психопат, що звихнувся з котушок, вирiшив помститися тринадцятьом людям, попутно вбиваючи i iнших?

– Все це можна було б прийняти за вигадки, – продовжував читати Стажер, – якби в мiсцевих легендах здавна не iснували б люди-змii i люди-ящери, що живуть глибоко пiд землею i нiколи не виходять назовнi. За iндiйським повiр'ям, вони зберiгають у своiх печерах накопиченi ними незлiченнi скарби. Холоднокровнi, як ящiрки, цi iстоти не здатнi переживати людськi почуття.

Вони не можуть самi зiгрiтися i крадуть тепло, тiлесне i духовне, у iнших живих iстот. Вони принесли у свiт обман, удаванiсть, страх, смуту.

– Обман, смута. Перерахування грiхiв, – Лангре вiдкинувся на спинку крiсла, запалив цигарку. – Тринадцять людей скоiли деякий злочин. Можливо, кожна картина е уособленням iхнього грiха?

Глава 14

Вже порядком втомленi, Нiколас i Ганна неквапливо прогулювалися вечiрнiм Петербургом.