Лобо. Доміно. Снап.

Вiн зразу помiтив лисеня з чорною маскою на мордi, нiби вдягнутого в домiно, й радiсно тiшився з його витiвок.

Хлопцевi й на думку не спадало перешкоджати забавам малюкiв, але разом з тим вiн виявився мимовiльним винуватцем несподiваноi перерви в грi, а також усiх нещасть, котрi спiткали лисячу родину в майбутньому.

Абнер полював на лисиць тiльки взимку. Вiн пишався своiм мисливським собакою, котрий обiцяв стати «найкращим псом в цiлому штатi». Щоправда, це був ще не пес, а лише цуценя, але цуценя з великими лапами, тонкою талiею й широкими грудьми.

Голос у нього був сильний, лункий, i, якщо зважити на похмурий дикий норов, цуценя мало вирости прелютим звiром. Зазвичай Абнер зачиняв його вдома, але цього разу цуценя якось вирвалося на волю i, звiсно, зразу ж кинулося шукати свого господаря. Саме його наближення й занепокоiло батька лисенят.

Лисиця-мати, переконавшись, що всi семеро ii дорогих малюкiв е у безпецi – вдома, зараз же побiгла назустрiч вороговi. Вона навмисне обрала такий шлях, щоб неодмiнно потрапити на очi собацi, якби та наблизилася до нори, i справдi скоро почула металевий гавкiт, що змушував калатати дужче навiть загартоване серце ii супутника.

Але тепер вона не думала про себе. Вона повела за собою незграбного пса, потiм, опинившись на безпечнiй вiдстанi вiд нори, дуже просто вiдкараскалась вiд нього тим, що подвоiла своi слiди, й повернулася до нори. Там усе було добре. Лише чорноморде лисеня, котре зазвичай зустрiчало ii бiля входу, цього разу залiзло в саму глибочiнь нори й уткнуло свого носа в пiсок.

Хвилин п’ять тому воно визирнуло було з нори, але почуло моторошний, пронизливий собачий гавкiт, i тремтiння пробiгло в нього через увесь хребет, до самого кiнчика пухнастого хвоста. Малюк поспiхом залiз у самий дальнiй куток i лежав там, згорнувшись, ще довго пiсля того, як усiляка небезпека минула.

Дотепер вiн жив у свiтi любовi. Тепер у цей свiт увiрвався страх.

2. Нещастя

Помiж мисливцями великого поширення набула думка, нiбито лисиця не займае птахiвника, найближчого до ii нори.

Вона намагаеться не накликати на себе гнiв найближчого сусiда й через це намагаеться ходити по здобич на бiльш вiддаленi ферми.

Можливо з цiеi причини на пташиному подвiр’i Джюкса все було гаразд, а у Бентона час вiд часу пропадали кури. Старий Бентон взагалi не вирiзнявся великою терплячiстю, а коли зникло бiльше чвертi його чудових курей, вiн геть оскаженiв.