Вбивство на вулиці Морг = The murders in the rue Morgue

Ще нiколи не бувало двох таких знаменитих родин, охоплених такою смертельною ворожнечею. Коренiв цiеi ворожнечi, здаеться, слiд шукати в стародавньому провiщеннi: «Високе iм’я зазнае жахливого падiння, коли смертнiсть Метценгерштайнiв, нiби вершник над конем, запануе над безсмертнiстю Берлiфiтцингiв».

Звичайно, в самих цих словах сенсу небагато або й зовсiм нема. Але навiть тривiальнiшi причини – i то не дуже давно – давали поштовх до не менш визначних подiй. Крiм того, iхнi маетки, що межували один з одним, дуже довго конкурували в господарських справах.

Близькi сусiди рiдко бувають друзями; i мешканцi замку Берлiфiтцингiв могли зi своiх високих веж дивитись прямо в вiкна палацу Метценгерштайнiв. Власне, не та бiльш нiж феодальна пишнота, яку вони могли там побачити, могла зачiпати вразливiсть не таких старовинних i не таких багатих Берлiфiтцингiв. Нема нiчого дивного в тому, що слова пророцтва, хоча й безглуздi, могли посварити двi родини, вже схильнi до сварки через кожен вияв спадковоi заздростi, а потiм пiдтримувати цю ворожнечу.

Граф Вiльгельм Берлiфiтцинг, хоча й дуже високого походження, в ту пору, про яку йдеться, був недужий, завжди сонний стариган, не примiтний нiчим, крiм безжальноi, закоренiлоi особистоi антипатii до родини суперникiв – та ще такого палкого захоплення кiньми й полюванням, що нi тiлеснi недуги, нi похилий вiк, нi кволiсть розуму не перешкоджали йому щодня вiддаватися небезпекам мисливства.

Барон Фрiдрiх Метценгерштайн, навпаки, був ще не старий. Його батько, мiнiстр Г., помер молодим. Мати, баронеса Марiя, невдовзi пiшла слiдом. Фрiдрiховi тодi було вiсiмнадцять рокiв. У мiстi вiсiмнадцять рокiв – невеликий термiн; але в глушинi, та ще в такiй розкiшнiй глушинi, як старий великопанський маеток, розмахи маятника мають глибоке значення.

Завдяки якимось незвичайним обставинам, пов’язаним iз розпорядженням його батька, молодий барон пiсля батьковоi смертi негайно вступив у володiння величезним багатством.

Жоден угорський вельможа ще не володiв таким. Замкiв у нього було без лiку. Найбiльший i найрозкiшнiший був «Палац Метценгерштайнiв». Точнi межi його маетностей нiколи не були визначенi; але найбiльший iз паркiв мав п’ятдесят миль в обводi.