На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «1984. Ми» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Социальная фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
1984. Ми

Автор
Дата выхода
24 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "1984. Ми" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "1984. Ми" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Джордж Оруэлл) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Два найвідоміших, культових романи-антиутопії в одній книзі.
«1984» – антиутопія англійського письменника Джорджа Орвелла. Є найвідомішою і найцитованішою антиутопією у літературі.
Сьогодні політичні еліти, транснаціональні корпорації, пропагандистські медіа і соціальні мережі ніби взяли на озброєння фантастичні знахідки Джорджа Орвелла: «Великий брат стежить за тобою», «Свобода – це рабство», «Мир – це війна».
Роман розповідає історію Вінстона Сміта і його деградації під впливом тоталітарної держави, в якій він живе.
«Ми» – захоплюючий роман-антиутопія талановитого письменника і публіциста Євгенія Івановича Замятіна (1884–1937).
Час дії – далеке майбутнє. Суспільство живе в умовах тотального контролю, замість імен людям дають номерні знаки, будь-які почуття – під забороною. Але в цьому суспільстві зароджується революційний рух, який хоче повернути попереднє, справжнє життя.
📚 Читайте "1984. Ми" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "1984. Ми", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вони пам'ятали мiльйон непотрiбних дрiбниць, таких як сварка з колегою по роботi, пошуки втраченого велосипедного насоса, вираз обличчя давно померлоi сестри, вихори пилу вранцi сiмдесят рокiв тому, але всi дiйсно важливi подii вони вже не пам'ятали. Вони були як тi мурахи, якi бачать маленькi предмети, але не помiчають великих. А якщо реальнi свiдки iсторичних подiй зовсiм нiчого не пам'ятають, а письмовi записи про цi подii сфальсифiкованi, то твердженням Партii про полiпшення умов людського життя доводиться просто слiпо вiрити, бо вже не iснувало i нiколи бiльше не буде iснувати еталона, який можна було б протиставити цим твердженням.
У цей момент хiд його думок рiзко перервався. Вiн зупинився i подивився вгору. Вiн опинився на вузькiй вулицi, де кiлька темних магазинчикiв потонули серед житлових будинкiв. Прямо над його головою висiли три вицвiлi металевi кулi, якi виглядали так, немов колись були позолоченi. Здавалося, вiн знае це мiсце. Звiсно! Вiн стояв бiля крамнички, де купив щоденник.
Його охопив страх. Було i так доволi необачно купляти той записник, i вiн поклявся нiколи бiльше не наближатися до цього мiсця. І ось у той момент, коли вiн дозволив своiм думкам дрейфувати по океану свiдомостi, його ноги самi повернули його сюди. Саме вiд подiбних суiцидальних iмпульсiв вiн сподiвався захистити себе, почавши вести щоденник. Одночасно вiн подумки зауважив, що, хоча була вже двадцять перша година, магазин все ще був вiдкритий. Подумавши, що всерединi вiн буде привертати менше уваги, нiж якщо буде тинятися по вулицi, вiн зайшов до магазину.
Господар тiльки но запалив масляну лампу, вiд якоi йшов рiзкий, але все ж приемний запах. Це був чоловiк рокiв шiстдесяти, кволий, сутулий, з довгим носом i добрими очима, якi дивилися з-за товстих лiнз окулярiв. Його волосся було майже бiлими, але густi брови були вугiльно чорними. Цi його окуляри, м'якi метушливi рухи i той факт, що вiн був одягнений у старий оксамитовий пiджак, створювали йому якийсь iнтелiгентний образ, нiби вiн був письменником або, можливо, музикантом.
«Я впiзнав вас ще з вулицi», – вiдразу сказав вiн. «Ви той джентльмен, який купив записну книжку.











