На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «1984. Ми» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Социальная фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
1984. Ми

Автор
Дата выхода
24 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "1984. Ми" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "1984. Ми" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Джордж Оруэлл) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Два найвідоміших, культових романи-антиутопії в одній книзі.
«1984» – антиутопія англійського письменника Джорджа Орвелла. Є найвідомішою і найцитованішою антиутопією у літературі.
Сьогодні політичні еліти, транснаціональні корпорації, пропагандистські медіа і соціальні мережі ніби взяли на озброєння фантастичні знахідки Джорджа Орвелла: «Великий брат стежить за тобою», «Свобода – це рабство», «Мир – це війна».
Роман розповідає історію Вінстона Сміта і його деградації під впливом тоталітарної держави, в якій він живе.
«Ми» – захоплюючий роман-антиутопія талановитого письменника і публіциста Євгенія Івановича Замятіна (1884–1937).
Час дії – далеке майбутнє. Суспільство живе в умовах тотального контролю, замість імен людям дають номерні знаки, будь-які почуття – під забороною. Але в цьому суспільстві зароджується революційний рух, який хоче повернути попереднє, справжнє життя.
📚 Читайте "1984. Ми" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "1984. Ми", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
У дальньому кутку iдальнi був невеликий бар, точнiше це був просто отвiр у стiнi, де джин можна було купити по десять центiв за склянку.
«А ось i ти», – сказав голос позаду Вiнстона.
Вiн озирнувся. Це був його друг Сайм, який працював у Дослiдницькому Вiддiлi. Можливо, «друг» було не зовсiм правильне слово. Нинi у вас не було друзiв, усюди вас оточували самi лише «товаришi», але були товаришi, компанiя яких не так сильно дратувала. Сайм був фiлологом, знавцем новомови. Вiн входив у велику групу експертiв, якi якраз працювали над складанням одинадцятого видання Словника новомови.
«Я хотiв запитати, чи е у тебе леза для бритви», – сказав вiн.
«Нi однiсiнького!» – сказав Вiнстон з деякою винуватою поспiшнiстю. «Де я тiльки не шукав. Таке враження, що iх бiльше взагалi не iснуе».
Зараз всi постiйно просили один у одного леза для голiння. Насправдi у Вiнстона ще залишилося два невикористаних, якi вiн завчасно приберiг на чорний день. Ось уже два мiсяцi, як леза зникли з прилавкiв магазинiв. Так було завжди, у певний момент знаходився який-небудь необхiдний товар, який партiйнi магазини не могли постачати. Інодi це були гудзики, iнодi нитки, iнодi шнурки. Ось зараз настав час лез для голiння. Дiстати iх, якщо це взагалi вдавалося, можна було потайки тiльки на «вiльному» ринку.
«Я голюся одним i тим самим лезом вже шостий тиждень», – додав вiн для бiльшоi правдоподiбностi.
Черга трохи просунулася вперед, i знову зупинилася. Вiнстон повернувся до Сайма. Вони взяли жирнi металевi тацi, якi лежали у кiнцi прилавку.
«Ти вчора ходив дивитися, як вiшають полонених?» – запитав Сайм.
«Я працював, – байдуже вiдповiв Вiнстон, – думаю, скоро це будуть показувати у кiно, там i подивлюся».
«Ой, ну теж менi, порiвняв.
Його глузливий погляд ковзнув по обличчю Вiнстона. Здавалося, що його очi так i говорили: «Я знаю тебе, я бачу тебе наскрiзь. Я дуже добре знаю, чому ти не пiшов на страту цих в'язнiв». Сайм був жахливим фанатиком та ортодоксом, i завжди говорив з якоюсь вiдразливою зловтiхою про повiтрянi атаки на ворожi мiста, про тортури i зiзнання думкозлочинцiв, про страти у пiдвалах Мiнiстерства Любовi.











