Мандри Гуллівера

Потребу свою я задовольняв щоранку, перед тим, як приходило товариство, i двое спецiально приставлених для цього слуг вивозили огидний послiд на тачках. Я не спинявся б так довго на питаннi, з першого погляду, мабуть, не дуже важливому, якби не вважав за потрiбне виправдатися перед свiтом щодо охайностi, що ii, як я чув, дехто з моiх ворогiв при всякiй нагодi охоче бере пiд сумнiв.

Коли цей акт вiдбувся, я вийшов зi свого будинку, вiдчуваючи потребу в свiжiм повiтрi. Імператор тим часом зiйшов iз башти i верхи наближався до мене.

Це могло коштувати йому дорого, бо хоч як добре був вимуштруваний його кiнь, але, побачивши таку незвичайну постать – якусь рухому гору, – вiн злякався i став дибки. На щастя, його величнiсть – чудовий iздець i всидiв у сiдлi, поки пiдбiгли царедворцi, вхопили коня за вуздечку й допомогли iмператоровi злiзти. Зiйшовши на землю, вiн iз великим здивуванням розглядав мене з усiх бокiв, не пiдходячи, проте, ближче як на довжину мого ланцюга. З його наказу двiрськi кухарi та рiзники, що були вже напоготовi, пiдвезли до мене на спецiальних вiзках iжу та напоi й поставили iх так, аби я мiг дiстати. Я взяв цi вiзки й хутко спорожнив iх. На двадцяти було повно м'яса, на десяти – питва. Кожного вiзка iз м'ясом ставало менi на два чи три добрих ковтки, а вино з десяти череп'яних посудин я вилив просто у вiзок, випив його одним духом; так само зробив i з рештою. Імператриця, молодi принци та принцеси з двiрськими дамами сидiли спершу в крiслах вiддалiк, а пiсля пригоди з конем усi вони встали й пiдiйшли ближче до iмператора, якого я зараз опишу. Вiн майже на ширину мого нiгтя вищий за першого-лiпшого зi своiх пiдданцiв, i саме це мусить викликати у глядача особливу пошану до нього. В iмператора рiзкi мужнi риси обличчя з австрiйською губою й орлиним носом[14 - В iмператора рiзкi мужнi риси обличчя з австрiйською губою й орлиним носом. – За задумом Свiфта, iмператор лiлiпутiв – це англiйський король Георг І (на тронi з 1714 по 1727 p. ); проте Георг мав iнший вигляд: маленький на зрiст, вайлуватий.]. У нього оливкового кольору шкiра, ставна постать, пропорцiйнi частини тiла, руки та ноги, грацiознi рухи й велична постава. Вiн не такий уже молодий – мае двадцять вiсiм рокiв i дев'ять мiсяцiв, королюе щось iз сiм рокiв i королюе щасливо та здебiльшого переможно. Щоб краще бачити його, я лiг на бiк, i його обличчя було тодi на одному рiвнi з моiм.