Чуття і чутливість

Перше змусило ii замислитися над доречнiстю такого кроку, а друге – трохи згодом – змiцнило ii у бажаннi залишитися.

Елiнор, ii найстарша дочка, чия порада виявилася такою дiевою, була проникливо-розумна i розважлива у своiх судженнях, i це дозволяло iй, незважаючи на ii дев’ятнадцять рокiв, бути порадницею своеi матерi i часто давало змогу – на загальну користь – протидiяти тiй жвавостi характеру мiсiс Дешвуд, яка зазвичай призводила до необдуманих вчинкiв. Вона мала надзвичайно добре i нiжне серце; почуття ii були сильними, але вона добре вмiла ними керувати: це було те вмiння, якому ii матерi ще тiльки слiд було навчитися i якому одна з ii сестер вперто не бажала вчитися.

Здiбностi Марiанни багато в чому не поступалися здiбностям Елiнор. Вона була чутлива i розумна, але нестримна у своiх почуттях; нi у своiх печалях, нi у своiх радощах мiри вона не знала. Вона була великодушна, доброзичлива, цiкава: вона була яка завгодно – тiльки не розважлива. Їi схожiсть з матiр’ю була вражаюче сильною.

Елiнор ставилася до надмiрноi чутливостi своеi сестри iз занепокоенням, але мiсiс Дешвуд цю надмiрну чутливiсть всiляко плекала i цiнувала. І тепер вони пiдтримували i заохочували одна одну у всiй нестримностi своiх згорьованих почуттiв. Ту агонiю нещастя, що поглинула iх на самому початку, вони – за власним бажанням – невпинно пiдтримували; вони прагнули ii, вони створювали ii знову i знову. Вони цiлковито вiддалися своiй печалi, намагалися посилити своi страждання усiма тими спогадами, котрi могли iх посилити, i твердо вирiшили, що не буде iм розради нi тепер, нi в майбутньому.

Елiнор теж була глибоко засмучена, але, однак, здатна була боротися, здатна була докладати зусиль. Вона знайшла в собi сили порадитися зi своiм братом, змогла прийняти свою невiстку по прибуттю тiеi i поставитися до неi з належною повагою, вона виявилася здатною надихнути свою матiр на подiбнi вчинки i спонукати ii до вияву необхiдноi поблажливостi.

Ще одна iхня сестра, Маргарет, була веселим i добродушним дiвчиськом, але оскiльки вона вже встигла всотати в себе чималу частку романтичностi Марiанни, при цьому далеко поступаючись iй розумом, то у своi тринадцять рокiв вона не обiцяла зрiвнятися зi своiми сестрами у бiльш дорослому вiцi.

Роздiл 2

Невдовзi дружина Джона Дешвуда утвердилася як хазяйка Норленда, а ii свекруха з дочками були зведенi до жалюгiдного становища гостей.