Пригоди «Сліпучого»

До Пiта-Француза в ньому вже наростала неприязнь. Чому саме, так вiн i не мiг собi пояснити; просто почував до нього антипатiю.

Спереду зарипiли блоки – й величезний грот майнув над ними. Бiл вiддав вiтпропуска, Кокнi поклав стерно на облавок, Фриско-Кiд поставив клiвера, Пiт-Француз пiдпер румпель, i «Слiпучий», пiдхоплений вiтром, трохи скантувавши, вийшов на середину фарватеру. Джо чув, що розмова йшла про те, щоб не засвiчувати лiхтарiв i добре пильнувати, але з усього цього мiг утямити лише те, що йдеться про якесь порушення навiгацiйних правил.

Береговi вогнi Окленда проносилися повз них. Незабаром мiж докiв i темних мас кораблiв почали проглядати неяснi обриси болотяних мiлин, i Джо зрозумiв, що вони простують до Сан-Франциськоi затоки. Вiтер набiгав iз пiвночi з легким бурханням, i «Слiпучий» безгучно розсiкав воду каналу.

– Куди ми прямуемо? – спитав Джо у Кокнi, намагаючись i бути гречним, i задовольнити свою цiкавiсть.

– Ми з моiм спiльником Бiлом iдемо забрати крам зi своеi фабрики, – з усмiхом вiдповiв цей поважний джентльмен.

Джо спало на думку, що як на фабриканта цей суб’ект мав досить дивний вигляд; але взявши на увагу, що в цьому цiлком новому для нього свiтi можуть бути речi ще дивовижнiшi, нiчого не сказав. Вiн уже опинився на слизькому перед Кiдом, показавши, що не знае доладу, що то воно е «бак», i не хотiв виявляти свое неуцтво надалi. Трохи згодом його послали загасити лампу в каютi. «Слiпучий» змiнив напрямок i попростував до пiвнiчного берега.

– На коротка кiтфа, – прошепотiв Пiт-Француз Фриско-Кiдовi. Той пiшов на корму й вiддав кiтву, викинувши дуже небагато ланцюга.

Пiдтягнули човен «Слiпучого», i того йолика, що ним припливли цi чужi люди.

– Глядiть, щоб це цуценя не наробило нам клопоту! – буркнув пiв голосом Бiл, сiдаючи разом iз товаришем до човна.

– Веслувати вмiеш? – запитав Фриско-Кiд, коли вони влiзли у свiй човен.

Джо головою потакнув.

– Ну, то берися до весел, але дотримуй тишi, – Фриско- Кiд сiв за другого весляра, Пiт-Француз узявся до стерна. Джо звернув увагу на те, що весла обмотано якимось плетивом i навiть кочети пообшивано шкiрою. Неможливо було наробити галасу, хiба що схибне весло. Щоб запобiгти цьому, Джо досить добре вмiв веслувати, бо не раз управлявся на озерi Мерит.