Пригоди «Сліпучого»

 – О, так, вiн доведе!..»

Дорогою до школи Джо остаточно склав свiй план. Лишалося тiльки втiлити його в життя. Обставини нiби сприяли, у школi саме була перерва, i йому пощастило зайти до свого класу й зiбрати та зв’язати своi книжки без найменшоi перешкоди. Йдучи вже з книжками, вiн у подвiр’i зустрiв Фреда й Чарлi.

– Що трапилося? – запитав Чарлi.

– Вiдчепись! – буркнув Джо.

– Що ти робиш?

– Чи ж не бачиш? Несу додому своi книжки. А тобi що здалося?

– Ну, слухай, – устряв до розмови й Фред.

– Незабаром довiдаетесь! – кинув багатозначно Джо, певно, багатозначнiше, нiж сам того хотiв.

І повернувши здивованим товаришам свою потилицю, швидко чкурнув геть, щоб не додати ще чого.

Вiн пiшов додому, зайшов до своеi кiмнати й заходився порядкувати. Скинув свiй новий одяг, акуратно повiсив його в шафу, а сам одягся у старiший. Вiдтак витяг iз комода трохи бiлизни, двi сорочки, пiв дюжини панчiшок, хусточки, гребiнець та зубну щiтку.

Усе це вiн загорнув у грубий папiр, перев’язав шворкою, далi помилувався хвилину, як воно в нього добре вийшло, потiм витяг iз шухляди в бюро своi заощадження за кiлька останнiх мiсяцiв, що становили суму в кiлька доларiв. Цi грошi вiн збирав на Свято 4 липня[4 - Нацiональне свято США, встановлене на спомин про 4 липня 1776 року, коли пiсля вiйни з Англiею тринадцять колонiй оголосили свою незалежнiсть – примiтка перекладача.

Нарештi, сiвши до бюро, Джо розгорнув свiй бювар i написав: «Не шукайте мене й, будь ласка, не турбуйтеся! Менi тут не щастить, отже, я прямую до моря. Не сумуйте. Я зможу сам подбати за себе! Колись я повернуся, i тодi ви ще пишатиметеся мною. Бувайте здоровi, тато, мама й Бессi. Джо».

Цидулку вiн поклав на бюро так, щоб вона враз упадала на очi, далi взяв пiд пахву свiй пакунок, прощальним поглядом обвiв кiмнату й крадькома вийшов.

Частина друга

VIII. Фриско-кiд та новий юнга

Фриско-Кiд дратувався, та ще й брала його озлiсть. Хлопчакам, що саме надили рибу на доку[5 - Док – канал, що його можна й висушувати. Сюди заводять пароплави, як треба бува полагодити щось – примiтка перекладача.] й заздро поглядали на нього, й на думку б не спало, що йому щось може бути не до шмиги.