На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Дочка снігів» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Дочка снігів

Автор
Дата выхода
02 декабря 2019
🔍 Загляните за кулисы "Дочка снігів" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Дочка снігів" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Джек Лондон) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Усі твори Джека Лондона – про пригоди, жорстоке життя мореплавців, золотошукачів, першопрохідників, бо сам автор прожив цікаве й сповнене пригод життя, а свої переживання та розповіді людей, з якими зводила його доля, він описував на сторінках своїх книг.
Роман «Дочка снігів» – перша проба пера автора у великому жанрі. Події відбуваються на Алясці за часів «золотої лихоманки». Лондон яскраво описує природу, дозволяючи повністю зануритися у твір, ознайомлює з традиціями та культурою корінних американців. Раніше видавництво «Фоліо» випустило друком збірку «Білий Зуб», романи «Серця трьох» і «Мартін Іден».
Дочка снігів – Фрона Уелз – не співачка і не з тих жінок, що потрапляють на Північ за своїм бажанням. Вона тут тільки через батька, місцевого торговця, найвпливовішої людини Аляски. Він хотів відправити Фрону навчатися мудрості. Вона навчилася і з накопиченим багажем знань повернулася на свою малу батьківщину, де на неї чекає випробування любов’ю і любовним суперництвом, у якому перевіряються на міцність і вона сама, і її шанувальники.
Однак жага багатства призводить до трагічних наслідків: сила характеру й надмірна чесність головної героїні роблять її нещасною… Проте, незважаючи на сумні нотки, захоплення від пригод затягує й поглинає.
📚 Читайте "Дочка снігів" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Дочка снігів", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– А все це наробили чарiвнi казки старого Мета Маккартi!
– О Мете! Любий старий Мете! Чи пам’ятаете, як я пiшла купатись iз сиваськими дiвчатками з iндiянського табору?
– І я тодi за коси витяг вас iз води!
– І загубили новiсiнького чобота.
– Та чому ж не пам’ятати! Це був страх який ганебний вчинок! А за чоботи я заплатив десять доларiв у крамницi, вашому ж таки батьковi.
– А потiм ви через Перевал помандрували в глиб краiни i ми бiльше про вас нiчого не чули. Всi гадали, що ви померли.
– Пам’ятаю це як сьогоднi! Ви плакали в мене на руках i не хотiли на прощання поцiлувати свого старого Мета.
– Я тодi мала тiльки вiсiм лiт.
– А минуло вже дванадцять з того часу. Дванадцять довгих рокiв провiв я в глибинi краiни, нi разу не показувався мiж люди… Вам тепер мае бути двадцять рокiв?
– І я вже на зрiст майже вас догнала, – додала, кивнувши, Фрона.
– Гарна з вас вийшла жiнка – висока, струнка… – Вiн оглянув ii критичним оком. – От тiльки не завадило б бути трохи огряднiшою.
– Не у двадцять же рокiв, Мете! – заперечила вона. – Не у двадцять! Ось помацайте мою руку й побачите! – Вона зiгнула руку й показала йому, як напружилися м’язи.
– М’язи сильнi, – погодився вiн, доторкуючись до ii руки. – Можна подумати, що ви добували шматок хлiба тяжкою працею.
– О, я вмiю кидати списа, знаю бокс, фехтування, – хвалилась вона, прибираючи вiдповiдну поставу.
– То це вас так там учили! А я думав, що ви iздили вивчати рiзнi науки, – сказав вiн незадоволено.
– Тепер, Мете, новi методи навчання. Тепер вас уже не вiдсилають додому з головою, начиненою всякими науками…
– … та з такими кволими ногами, що вони не можуть здержати цiеi вченоi голови! Ну гаразд, дарую вам вашi м’язи.
– А як вашi справи, Мете? – запитала Фрона. – Як вам велося цих дванадцять рокiв?
– Погляньте на мене.











