Хто не ризикує

– Стрункий лейтенант, який став фельдмаршалом, чотири лiтери. СЛІМ, – трiумфуючи проголосив сер Джулiан. – Єдиний солдат, який змiг стати маршалом.

– Схоже на нашого Вiльяма, – сказала Марджорi, коли ii чоловiк уже зачинив дверi.

2

Одразу пiсля восьмоi ранку Вiльям та Фред вирушили у ранковий патруль.

– У цей час небагато злочинiв, – запевнив стажера Фред. – Злочинцi як багатii – не прокидаються до десятоi.

За останнi пiвтора року Вiльям звик до частих Фредових перлин мудростi, якi виявилися кориснiшими, нiж полiцейський устав.

– Коли там твiй iспит на детектива? – спитав Фред у той час, як вони проiжджали Ламбет Уолк.

– Вже близько, проте я не думаю, що ти скоро мене здихаешся, – вiдповiв Вiльям, пiдходячи до продавця газетного кiоска.

Фред глянув на заголовок: «Констеблька полiцii Івонна Флетчер загинула бiля посольства Лiвii».

– Скорiше, вбита, – прокоментував Фред. – Бiдолашна дiвчинка.

Якийсь час вiн мовчав, та нарештi продовжив:

– Я все свое життя був констеблем, i це менi до душi.

Але ти…

– Якщо я зможу, це буде завдяки тобi, – сказав Вiльям.

– Ти не схожий на мене, Хористе, – вiдповiв Фред.

Вiльям злякався, що тепер це прiзвисько приклеiться до нього до кiнця його кар’ери. Вiн радше був би Шерлоком. Нiколи в життi вiн не зiзнаеться своiм колегам по вiддiлку, що колись спiвав у хорi i мрiяв виглядати старшим. Утiм, мати одного разу сказала йому: «Коли нарештi станеш старшим, то тобi схочеться виглядати молодше».

 – «Хiба люди нiколи не бувають задоволенi своiм вiком?» – здивувався вiн.

– Коли ти станеш комiсаром, – продовжував Фред, – я вже буду у будинку для людей похидого вiку, а ти забудеш про мене.

Вiльяму навiть на думку не спадало, що вiн може стати комiсаром, однак вiн був певний, що нiколи не забуде констебля Фреда Єйтса.

Фред помiтив хлопця, який вибiгав з газетного кiоска. За ним бiг мiстер Патель, але не мiг його наздогнати. Вiльям чкурнув за ним разом iз Фредом, який вiдставав вiд нього лише на ярд.

Вони порiвнялися з мiстером Пателем, коли хлопець уже був за рогом, проте iм довелося пробiгти iще ярдiв сто, щоб схопити його. Полiцейськi вiдвели хлопця назад до кiоска та змусили його повернути мiстеру Пателю пачку цигарок.

– Будете подавати заяву, сер? – спитав Вiльям, тримаючи записник та олiвець напоготовi.

– А який у цьому сенс? – запитав власник кiоска. – Посади цього, то замiсть нього з’явиться його молодший брат.