Вбивство Петлюри. 1926

Адвокат Шварцбарда запитав суд, чи кожен, хто служив у бiльшовицькiй армii, обов'язково е бiльшовиком i чи додумалася би бiльшовицька розвiдка посилати на таке завдання людину, у якоi немае абсолютно чистоi для виконання операцii – без кримiналу замолоду та служби в Червонiй армii – бiографii? Кому ж потрiбен провал такого агента пiсля вбивства, яке обов'язково стане европейською сенсацiею? Яка розвiдка допускатиме таку безглузду необачнiсть? І адвокат Шварцбарда наперед виграв логiкою й документами цей мiнi-раунд суду ще пiд час попереднього слiдства.

Але пристрастi на тому не вщухали. Колишнiй генерал-хорунжий петлюрiвськоi армii, який тодi постiйно проживав у Парижi, Микола Шаповал заявив журналiстам, що вiн твердо переконаний у тому, що обвинувачений був замiшаний у таемнiй бiльшовицькiй змовi, яку нiбито очолював знайомий генерала – Михайло Володiй, але зазначив, що конкретнi факти надасть лише офiцiйно, у судових iнстанцiях. Генерал справдi пiзнiше тричi давав свiдчення слiдчому i двiчi виступав на судовому засiданнi, однак жодноi конкретноi iнформацii щодо зв'язку Володiна з ОДПУ не надав, хоча впевнено називав його агентом i навiть резидентом радянськоi розвiдки.

І ось у червнi 1926 р. розпочалося офiцiйне судове слiдство (воно використовувало матерiали попереднього полiцейського, але мало можливiсть значно iх розширити), у якому вже брали участь спецiально запрошенi адвокати обох сторiн. Пiдсудного взявся захищати блискучий паризький адвокат Анрi Торрес, не менш вiдомих i талановитих адвокатiв запросила вiдстоювати iнтереси потерпiлоi сторони й родина Симона Петлюри.

Його дружина Ольга Петлюра пiсля кiлькаденних консультацiй iз друзями, знайомими, лiдерами петлюрiвськоi емiграцii назвала своiми адвокатами досвiдчених юристiв Цезаря Кампенсi та Альберта Бiльма. Останнiй – кавалер ордена Почесного легiону, надзвичайно енергiйний i честолюбний професiонал заявив, що «знае всю прокуратуру Францii», а тому обов'язково вiдправить Шварцбарда на шибеницю чи, у кращому разi, на довiчну каторгу.

Початок судових засiдань викликав настiльки велике зацiкавлення, що навiть офiцiйна стенограма процесу констатуе на самому початку: «Бiля Палацу юстицii, де слухаеться справа Шварцбарда, величезна черга з бажаючих потрапити до залу суду. Багато встають в чергу ще з п'ятоi ранку. В самому примiщеннi поставлений трiйний полiцейський контроль».