Динозаври. Дитяча енциклопедія

Вони вступали в найрiзноманiтнiшi хiмiчнi реакцii, яким сприяла iонiзацiя води пiд впливом блискавок, сонячного випромiнювання й тиску новонародженоi атмосфери. Нестiйкi сполуки розпадалися, стiйкi зберiгалися. Це вiдбувалося протягом мiльярда рокiв, аж поки в первiсному океанi виникли амiнокислоти. З них утворювалися невеличкi скупчення цих речовин, а потiм з’явилися первiснi, ще недосконалi живi iстоти.

Найдавнiшi рештки живих органiзмiв знайдено в Пiвденнiй Африцi. Це бактерiеподiбнi iстоти, вiк яких становить 3,5 млрд рокiв.

Їх було так багато, що воду первiсного океану можна назвати справжнiм бульйоном. Живi грудочки, що нагадували холодець, були дуже маленькi – порошинки, непомiтнi для неозброеного ока, – проте живi. Щоправда, вони ще не вмiли рухатися самостiйно. Мiльйони iх вихлюпували хвилi на узбережжя, вони гинули пiд час вивержень вулканiв. Але розмножувалися грудочки надзвичайно швидко, i це врятувало iх вiд повного знищення.

Першi живi iстоти спочатку живилися органiчними речовинами, якi давала нежива природа, потiм навчилися самi будувати iх з вуглекислого газу i води.

Згодом вони перетворилися на одноклiтиннi органiзми. Першими були бактерii, якi й досi живуть у дуже жорстких умовах – навiть на полюсах i в пустелях. Цiкаво, що первiснi бактерii мало вiдрiзнялися вiд сучасних. Це доводять викопнi знахiдки.

У первiсних морях буяли синьо-зеленi водоростi. Вони були здатнi до фотосинтезу, тобто перетворювали променеву енергiю Сонця на енергiю хiмiчних зв’язкiв органiчних речовин, а вуглекислий газ – на вiльний кисень та озон.

Завдяки iм у первiснiй атмосферi планети з’явився кисень i озоновий шар, який затримуе проникнення ультрафiолетового промiння на Землю.

Зовсiм недавно наука з’ясувала, що за несприятливих умов – посухи, морозiв, голодування та iнших факторiв – деякi одноклiтиннi органiзми можуть об’еднуватися у багатоклiтиннi. Отже, можна припустити, що багато мiльйонiв рокiв тому окремi новоутворення втратили здатнiсть до подiлу i утворили багатоклiтиннi органiзми.

Трохи пiзнiше виникли багатоклiтиннi органiзми. Серед перших багатоклiтинних науцi вiдомi джгутиковi органiзми, якi мали властивостi як тварин, так i рослин, тобто були здатнi до фотосинтезу i водночас могли пересуватися й споживати iнших одноклiтинних. Напевне, саме цi iстоти стали предками тваринного i рослинного свiту нашоi планети. При цьому тварини поступово роздiлилися на двi групи – споживачiв рослин (травоiдних) i хижакiв.