Археологiя. Дитяча енциклопедія

Багатий iсторичний матерiал залишив Павсанiй (ІІ ст. н. е.) у творi «Опис Еллади», який охоплюе Аттику, Пелопоннес, Беотiю та Фокiду. Павсанiй цiкавиться перш за все прадавнiми спорудами, докладно розповiдае про храми Зевса в Олiмпii, Аполлона в Дельфах та iн. З 30-х рокiв ХІХ столiття «Опис Еллади» стае настiльною книгою археологiв, якi вивчають класичну Грецiю, основним письмовим джерелом археологiчних пам’яток. Генрiх Шлiман, нiмецький археолог-аматор, завдяки свiдченням Павсанiя знайшов славнозвiсну гробницю мiкенських царiв.

Першими колекцiонерами старожитностей, якi вiдомi за письмовими джерелами, були правителi Пергамськоi держави – Атталiди, спадкоемцi першого пергамського царя Аттала І (241–197 рр. до н. е.). Вони мали багато послiдовникiв – у Іст. до н. е. розпочалося справжне полювання за старожитностями. Сучасник цього антикварного ажiотажу Страбон (66 р. до н. е. – 24 р. н. е.) розповiдае про пограбування речей для продажу. Римськi аматори створювали навiть музеi, якими завiдували хранителi (зберiгачi) з титулом «astatuis».

Попит на старовиннi речi був такий великий, що створилася верства професiйних «копачiв могил».

Пiд час поширення християнства iнтерес до прадавнiх пам’яток зменшився. Античнi пам’ятки руйнувалися, а будматерiали використовувалися для християнських будiвель.

Класична археологiя в епоху Вiдродження

Подальший розвиток археологii пов’язаний з епохою Вiдродження та розвитком класичноi фiлологii. Засновник гуманiзму Франческо Петрарка вiдродив класичну латину, а його учнi та послiдовники поширили термiн humanitas – людянiсть, запозичивши його в латинських письменникiв.

Вiдродження класичноi латини привело до вiдродження античного мистецтва. Захоплення античнiстю охопило широкi кола iталiйського суспiльства.

Несподiвана археологiчна знахiдка змусила iталiйцiв замислитися про життя зниклих поколiнь. У квiтнi 1485 року робiтники, якi проводили розкопки за кiлька кiлометрiв вiд Рима, знайшли мармуровий саркофаг, а в ньому мумiфiковане тiло дiвчини незвичноi вроди.

Знахiдка (т. зв. фанчулла) викликала в Римi справжню сенсацiю i протягом одного дня мумiю оглянули 20 000 людей. Папа Інокентiй УІІІ наказав потайки поховати мумiю, але ще довго чутки про цю знахiдку бентежили шукачiв старожитностей.

У XV столiттi жив i працював невтомний мандрiвник i палкий любитель старожитностей гуманiст Кiрiако Анконський (1391–1452 рр.).