Проект «Україна», або Таємниця Михайла Грушевського

«Малоросiйськi», натомiсть, чiтко дiлилися на двi нетотожнi мiж собою цiлостi – «правобережну» та «лiвобережну». Географiчний кордон мiж ними проходив по правому берегу рiчок Днiпро та Псел, якщо зовсiм точно – по схiдному кордону дii Статуту Великого князiвства Литовського, унiкальноi збiрки римського, магдебурзького, саксонського та звичаевого права, норми якого регулювали життя тамтешньоi громади та держави вiд Х ст. Лiквiдацiя польськоi держави, запровадження принципово вiдмiнноi вiд колишньоi дегенеративноi правовоi системи, лiквiдацiя основних прав та свобод шляхти, мiщан, закрiпачення селян, проведення принизливоi для руського населення культуртрегерськоi полiтики, яка заперечувала гарантоване iм упродовж попереднiх столiть право на релiгiйну та культурну самоiдентифiкацiю, спричинили головно вiдчуження абсолютноi бiльшостi людей вiд окупацiйноi влади.

Натомiсть тогочасне населення теперiшньоi Лiвобережноi Украiни було в бiльшостi своiй переселене з iнших територiй i тому ставилося до iмперських реалiй незрiвнянно лояльнiше за населення Правобережжя.

Населення сучасноi Лiвобережноi Украiни в цiлому iнтегрувалося в систему романовських економiчних та полiтичних реалiй.

Висновок другий

Указанi та iншi системнi фактори зумовили те, що пiд 1917 р. украiнський народ як цiлiсть не встиг сформуватися. Так само не встигли сформуватися i полiтичнi сили, якi б адекватно вiдображали, висловлювали, формулювали полiтичнi iнтереси рiзних його соцiальних, релiгiйних та iнших груп i верств.

Якою зробили «Украiну» пiд час австрiйськоi окупацii?

У той самий час розвиток тiеi частини руського народу, яка опинилася пiд рукою Габсбургiв, мав якiсно вiдмiнний характер. Як вважають автори бiльшостi вiдомих дослiджень, православне населення, яке мешкало в мiжрiччi рiчок Сян, Збруч та Днiстер на початку XX ст., сформувалось щонайменше в окрему народнiсть. У серпнi 1917 р. цiсар Карл постановив називати русинiв греко-католицького вiровизнання «украiнцями», легалiзувавши таким чином напiвофiцiйне вживання у мовнiй практицi цього термiна.

Руськi (украiнськi) пiдданцi Габсбургiв користувалися всiма полiтичними, економiчними, соцiальними та iншими правами, гарантованими рештi нацiональних, конфесiйних, соцiальних та iнших груп мультинацiональноi Австро-Угорськоi iмперii.

Ось лише одна констатацiя:

«В рамках буковинського «зрiвняння», яке було здiйснене 26 травня 1910року, украiнцям вдалося пiдвищити свое становище до рiвня румунiв.