Проект «Україна», або Спроба Павла Скоропадського

Не обминули увагою дiяльнiсть агента iноземного впливу i державного зрадника Володимира Винниченка та його боротьбу проти Грушевського. Показали i вплив обох цих конфлiктiв (але не тiльки iх) на трансформацiйнi процеси в Росiйськiй державi в 1917 р.

Детально проаналiзували доктринальнi погляди провiдних дiячiв УЦР та особисто Грушевського в царинi державного переустрою Росii, обставини народження Украiнськоi Центральноi Ради, джерела ii фiнансування, боротьбу ii керiвництва з Тимчасовим урядом, дii сепаратних Установчих зборiв та громадянську вiйну на територii пiвденно-захiдних губернiй Росiйськоi держави.

Встановили, що нiякоi Украiни до серпня 1917 р. не iснувало, i сам цей термiн в полiтико-правовому, адмiнiстративному сенсi можна вживати виключно вiд серпня 1917 р. Змушенi були констатувати i те, що так званий III Унiверсал був не чим iншим, як оголошенням громадянськоi вiйни, а IV – став останнiм кроком до могили УЦР.

Описано в розвiдцi i технологiю захоплення проводом украiнськоi нацiонал-соцiалiстичноi Центральноi Ради влади у Пiвденно-Захiдному краi Росii, здiйснення найтяжчого злочину – державноi зради, яка виявилася у фактi пiдписання сепаратноi мирноi угоди з краiнами Почвiрного союзу в Брестi та подальшiй окупацii частини Росiйськоi держави вiйськами Австро-Угорськоi та Нiмецькоi iмперiй.

Насамкiнець ми були змушенi констатувати: плiд 9-мiсячноi дiяльностi Конституцiйноi комiсii Центральноi Ради – Конституцiя Украiнськоi Народноi Республiки, або «Статут про державний устрiй, права i вiльностi УНР» – став вершиною iнтелектуального убожества украiнського нацiонал-соцiалiзму.

Узагальнення здобуткiв сучасних украiнських iсторикiв дозволило постулювати такi аксiоматичнi положення:

1. Сучасна держава Украiна являе собою конгломерат нетотожних за обставинами походження та розвитку земель, об'еднаних в однiй державi терористичними та/або адмiнiстративними методами.

2. Держава Украiна в ii сучасному станi приречена.

3. Яких-небудь суттевих iсторичних, ментальних, правових, культурних, iдеологiчних, економiчних, психологiчних або будь-яких iнших причин, якi уможливили б ii продуктивний розвиток на власнiй основi, не iснуе.

4. Сучасна держава Украiна, подiбно до сучасноi Бельгii, виразно складаеться з двох основних iсторико-культурних територiй та спiльнот.

5. Територiя власне «Украiни-Руси» мае за кордони лiнiю: Хутiр-Михайлiвський – сучасний пiвнiчно-схiдний кордон сучасноi держави Украiна по правий берег р.