На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр.» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новейшая история. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр.

Автор
Жанр
Дата выхода
18 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр." — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр." — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Микола Литвин) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Поштовхом до початку Української революції 1917–1921 рр. стала Лютнева революція в Російській імперії. В ті часи Україна пережила різні форми національної державності – УНР, Українська держава, ЗУНР, але державну незалежність утримати все-таки не змогла, Українська національно-демократична революція зазнала поразки. Причин було багато: це і незгуртованість політичної еліти, і незавершеність процесу формування нації, і відмінності між національними та соціальними завданнями визвольного руху, і його обумовленість зовнішніми політичними й насамперед воєнними факторами.
У книжці львівського історика М. Литвина розповідається про роль і місце Галичини та галичан в Українській національно-демократичній революції. Особливу увагу приділено державотворенню Західно-Української Народної Республіки, провокативній політиці більшовицької Росії, яка намагалася влітку 1920 року прищепити «любов» галичан до Галицької Соціалістичної Радянської Республіки. І хоча своєї мети Українська революція не досягла, її значення важко переоцінити, оскільки вона спонукала нові покоління до спроб розбудови власної держави та здобуття незалежності.
📚 Читайте "Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр." онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр.", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Останнiй перiод життя Липинського пройшов у кiлькох австрiйських санаторiях та в гiрськiй мiсцевостi Баден бiля Грацу, де вiн за допомогою братiв купив невеликий будинок i де пiсля затяжного грипу i серцевого приступу 19 червня 1931 р. помер. Пiд час своеi хвороби Липинський боявся, що його можуть у станi каталепсii поховати живцем. Тому, згiдно з волею покiйного, йому зроблено посмертний прокол серця. Похований у рiдному селi, де створено меморiальний музей[118 - Лисяк-Рудницький І. Мiж iсторiею й полiтикою. С.
4 жовтня сеймовий посол Семен Вiтик (1876–1934) внiс до палати послiв Державноi ради таку заяву: «Украiнський народ, який в Австрii числить бiльш 4 мiльйонiв, а на Украiнi бiльш 40 мiльйонiв населення, е положеним мiж слав’янськими державами i межуе також з румунськими, турецькими i угорськими племенами. Украiнський народ мусив через сотнi лiт досвiдчувати на собi гнiт i поневолення з боку слов’янських правительств i бути ограбленим з своеi самостiйностi на цiлi столiття так само з боку польського, як i росiйського правительства.
Тому домагаемося права самоозначення також для украiнського народу. На основi права самоозначення жадаемо далi, щоби австрiйсько-угорська i нiмецька скрита окупацiя украiнських областей, як наслiдок Берестейського мирного договору була знесена… Украiнський нарiд жадае як одинокоi умови свойого нацiонального життя мiж свобiдними державами Європи, сполучення всiх украiнських областей Австро-Угорщини, Холмщини, Пiдляшшя i Волинi з областями Украiни в Одну самостiйну республiканську державу, яка е i остане независимою вiд всiх слов’янських i других сусiднiх держав…»[119 - Дiло.
Такого вiльнодумства з уст украiнця цiсарський парламент, насамперед його польське коло, мабуть, ще не чув. Але, очевидно, очiкував. В унiсон цим словам прозвучав i голос революцiйноi Надднiпрянщини – «Заява Украiнського Нацiонального Союзу про внутрiшне i мiжнародне становище Украiни» за пiдписом В. Винниченка i П. Дiдушка: «…Украiнський Нацiональний Союз вважае цiлком природним i необхiдним злучене в один державний украiнський органiзм всiх заселених украiнцями земель, якi до цього часу через iсторичнi та мiжнароднi обставини не ввiйшли в склад Украiнськоi держави, як-то: Схiдноi Галичини, Буковини, Угорськоi Украiни, Холмщини, Пiдляшшя, частини Бесарабii з украiнським населенням, частини етнографiчно-украiнськоi Донщинiи, Чорноморii, Кубанi…»[120 - Украiнське слово.





