На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр.» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новейшая история. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр.
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Жанр
Дата выхода
18 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр." — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр." — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Микола Литвин) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Поштовхом до початку Української революції 1917–1921 рр. стала Лютнева революція в Російській імперії. В ті часи Україна пережила різні форми національної державності – УНР, Українська держава, ЗУНР, але державну незалежність утримати все-таки не змогла, Українська національно-демократична революція зазнала поразки. Причин було багато: це і незгуртованість політичної еліти, і незавершеність процесу формування нації, і відмінності між національними та соціальними завданнями визвольного руху, і його обумовленість зовнішніми політичними й насамперед воєнними факторами.
У книжці львівського історика М. Литвина розповідається про роль і місце Галичини та галичан в Українській національно-демократичній революції. Особливу увагу приділено державотворенню Західно-Української Народної Республіки, провокативній політиці більшовицької Росії, яка намагалася влітку 1920 року прищепити «любов» галичан до Галицької Соціалістичної Радянської Республіки. І хоча своєї мети Українська революція не досягла, її значення важко переоцінити, оскільки вона спонукала нові покоління до спроб розбудови власної держави та здобуття незалежності.
📚 Читайте "Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр." онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр.", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Чисельнiсть особового складу встановлена 1700 старшин i стрiльцiв, крiм того, 500 зараховано до Коша. Полк отримав штатне озброення: гармати, мiномети i кулемети, яких ранiше не мав.
На початку жовтня 1915 р. усусуси знову зайняли оборону на берегах Стрипи. І знову потрапили в пекло боiв, якi почалися 7 жовтня наступом росiян пiсля довгоi артилерiйськоi пiдготовки. «Гудiло i гримiло у воздусi вiд наших i ворожих гармат, – описував цi боi у листопадi до своеi нареченоi С. Гузар отаман С. Горук. – Представ собi, що п’ять секунд або й частiше трiскае iз лоскотом недалеко у воздусi шрапнель i викидае около 300 олов’яних кульок, величини гiлкового орiха.
Тут будет реклама 1
Кого така кулька поцiлить, той пропав. Або гранат, як запоре в землю i зi страшним гуком трiсне, то викине землю вгору вище львiвського ратуша. Кавалочки залiза розлiтаються на всi сторони i несуть смерть i рани. Серед такого пекла сидить чоловiк безрадний, бо кулi трiскають i тут i там, i не знати, що найблизча секунда принесе»[35 - Центральний державний iсторичний архiв Украiни у Львовi.Тут будет реклама 2
Ф. 385, оп. 1, спр. 2, арк. 30–31.].
Пiсля обстрiлу вперед пiшла росiйська пiхота, завдавши головного удару на Семикiвцi, де Стрипа була мiлкою, з сухими берегами. Але сотнi А. Мельника, В. Будзиновського вiдбили ворожi атаки. Та боi продовжувалися, протягом мiсяця росiяни майже безперервно штурмували позицii сiчовикiв на Стрипi. 14 жовтня вони прорвали фронт 129-i сусiдньоi бригади, зайняли Соколiв, причому захопили у полон весь 1-й запасний полк гонведiв (угорцiв.
Тут будет реклама 3
– Авт.). Перший курiнь С. Горука оточили з трьох бокiв, а з четвертого була Стрипа з багнистими берегами. Над куренем нависла смертельна загроза. «Останньоi хвилини вирятував курiнь iз клiщiв ворога його курiнний отаман Горук, – зазначали вiйськовi лiтописцi. – Вiн вивiв людей лiвим берегом Стрипи на Соснiвський причiлок, який був ще тодi в руках австрiйцiв»[36 - Крип’якевич І., Гнатевич Б. Історiя украiнського вiйська. Львiв, 1936.Тут будет реклама 4
С. 326.].
Нова битва на Стрипi, яка розгорiлася 1–2 листопада 1915 р., перевершила всi попереднi боi. Вранцi росiянам вдалося прорвати оборону 55-i дивiзii i захопити Семикiвцi. Щоб закрити пролом, були кинутi куренi полку УСС. Сотнi отамана С. Горука вийшли пiд С. Ішкiв, стрiмкою контратакою вiдкинули противника на своiй дiлянцi. Особливо вiдзначився пiдроздiл пiд командуванням П. Франка. «Розстрiльна пiд проводом чотаря П. Франка, – писав С.
Мнения
О книге «Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр.» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
