Бузковий дим

Багато днiв йому довелося добиратися туди, не порахувати хмар, якi вiн загнав до останньоi краплi, не одну пару чарiвних чобiт вiн зносив по дорозi, перш нiж добрався до ворiт Пам'ятi.

Пройти крiзь цi ворота спроможний був лише той, хто дiйсно потребував ради Старiйшин, i чия рiшучiсть була настiльки велика, що вiн не боявся з'явитися перед ними. Інакше ворота забирали в бiдолахи його пам'ять.

Лицар спокiйно пройшов крiзь жахливi ворота i опинився бiля озера Безмовностi. На березi водоймища сидiли нещаснi, що прийшли сюди з цiкавостi або погорди.

Тепер втративши пам'ять, вони виливали свiй жаль перед безтурботними водами озера. Їх слова зливалися з шепотом хвиль i втрачалися в прибережному пiску.

Парубок розв'язав шарф Принцеси ночi i по ньому, як по мосту перейшов на iнший берег. Тут тягнувся дивний сад, повний чарiвних дерев i дивовижних птахiв. М'яка трава кликала прилягти i забути всi турботи. Втомлений Лицар насилу стримався вiд спокуси. Вiн лише злегка забарився бiля дивовижного фонтану Безмовностi, струменi якого переливалися смарагдовими i рожевими кольорами, народжуючи веселку.

Довкола фонтану лежали декiлька чоловiк, не в силах вiдiрвати свiй погляд вiд чудових картин, якi створювали бризки. Шум води зачаровував, заспокоював i обiцяв вiчне блаженство. Але думка про те, що Імператор Безоднi може захопити свiт i перетворити все квiтуче i живе в пiсок бiля своiх нiг, не давала Лицаревi спокою. Вiн обiгнув фонтан i попрямував далi.

Нарештi сад закiнчився, i широке поле вiдкрилося погляду Лицаря. В центрi поля бiля Вогню Вiчностi сидiли Старiйшини. Три убiлених сивиною старих, трьома палицями ворушили вугiлля вогню i вели неспiшну бесiду.

Парубок шанобливо поклонився Старiйшинам, i вони запросили його пiдiйти ближче.

– Ми знаемо, навiщо ти прийшов, Лицар Ранковоi Зорi, – звернувся до нього перший.

– Доки ти добирався сюди, Імператор Безоднi захопив вже чверть свiту, i сила його зростае з кожним днем, – промовив другий.

– Але ти зможеш його здолати, – пiдбадьорив Лицаря третiй.

– Тобi потрiбно набрати води з Фонтану Заспокоення, узяти вугiлля з Вогню Вiчностi i пiсок з берега Озера Безмовностi, – роз'яснив перший.

– Виклич на бiй Імператора Безоднi. Якщо ти зможеш витримати погляд його жахливих очей i вiдбити удари його безжалiсного меча, то знайшовши момент, кинь жменю пiску йому в обличчя, – продовжив другий.