На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Проект «Україна». Австрійська Галичина» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новое время. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Проект «Україна». Австрійська Галичина
🔍 Загляните за кулисы "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ – початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу.
📚 Читайте "Проект «Україна». Австрійська Галичина" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Проект «Україна». Австрійська Галичина", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Згiдно § 3 Галицький сейм складався з 150 послiв, з них: 9 вiрилiстiв[7 - До вiрилiстiв за посадою зараховувалися архиепископи римо-католицького, греко-католицького та вiрменсько-католицького обрядiв зi Львова, епископи римо-католицького та греко-католицького обрядiв з Перемишля, епископи римо-католицького обряду з Тарнува та греко-католицького обряду з Станiславова, ректори унiверситетiв у Краковi та Львовi. До цього перелiку у законодавчому порядку в 1866 р. був включений римо-католицький епископ Кракова, або у випадку вакансii – адмiнiстратор епархii.
Тут будет реклама 1
] та 141 обраних послiв: вiд І курii великоi земельноi власностi – 44; вiд ІІ курii мiст та торгово-промислових палат – 23; вiд ІІІ курii сiльських громад – 74[8 - Die Verfassung der ?sterreichischen Monarchie, nebst zwei Beilagen vom 28. Februar 1861. Beilage II, o): Landes-Ordnung und Landtags-Wahlordnung f?r das K?nigreich Galizien und Lodomerien sammt dem Herzogthume Krakau // Reichsgesetzblatt f?r das Kaisertum ?sterreich (R. G. Bl.). – Jahrgang 1861. – St?ck IX.Тут будет реклама 2
– Nr. 20. – S. 280–285.].
Крайовий видiл був означений як орган управлiння Галицьким сеймом та його виконавчий орган, що контролював обiг коштiв крайових фондiв (бюджету), Крайового iндемнiзацiйного фонду[9 - У 1853 р. у Галичинi було утворено Індемнiзацiйний фонд (Grundentlastungsfond) для здiйснення компенсацiйного вiдшкодування (iндемнiзацii) помiщикам за скасування феодальних повинностей за державний рахунок iз залученням коштiв крайового бюджету. У 1853 р. для забезпечення iндемнiзацii уряд запровадив додаток до прямого податку у розмiрi 8,75 %, який у 1854 р.
Тут будет реклама 3
сягав 11,5 %, у 1855 р. – 11,75 %, у 1856 р. – 14 %, у 1857 р. – 33 %. З метою покриття iндемнiзацiйного боргу у 1851 р. державою було видано облiгацii пiд заставу грунтiв пiдданих та краю, а першi виплати по них було здiйснено у 1858 р. Згодом держава ввела практику позик крайовому бюджету для покриття потреб iндемнiзацii, якi Галичина повинна була до 1908 р. повернути у державний бюджет.] та регулював використання крайового майна.Тут будет реклама 4
Сейм мав право самостiйно запроваджувати додаток до державних податкiв у розмiрi не бiльше 10 % для наповнення крайового бюджету. Проте через господарську вiдсталiсть найбiльшоi за територiею схiдноi провiнцii iмперii, потребу швидкого розвитку ii iнфраструктурних галузей та утримання високозатратного апарату доходи не покривали видаткiв, що створювало перманентну кризу крайових фондiв. Щороку цей дефiцит компенсувався позиками з державного бюджету.
Мнения
О книге «Проект «Україна». Австрійська Галичина» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
