На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Проект «Україна». Австрійська Галичина» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новое время. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Проект «Україна». Австрійська Галичина
🔍 Загляните за кулисы "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ – початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу.
📚 Читайте "Проект «Україна». Австрійська Галичина" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Проект «Україна». Австрійська Галичина", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Загроза втрати нацiональноi iдентичностi в разi перемоги польськоi сторони i потреба мати реальну опору в прагненнях до нацiонального самоствердження стимулювали лояльнiсть украiнського руху щодо Австрiйськоi конституцiйноi монархii, яка, у свою ж чергу, була зацiкавлена в пiдтримцi украiнцiв перед небезпекою втратити цей край i тому також iшла iм на певнi поступки. Проте урядовi кола, йдучи на вимушенi поступки украiнцям з мовно-культурних питань, все ж не брали на себе зобов’язань з важливих полiтичних питань, зокрема щодо подiлу Галичини чи формування украiнськоi нацiональноi гвардii.
Тут будет реклама 1
Формування украiнськоi нацiональноi гвардii у Львовi, як i в iнших мiстах та селах Схiдноi Галичини, було заборонено. Не знайшов пiдтримки i проект подiлу Галичини на двi провiнцii, який виник в урядових колах ще у 1846 р. пiсля приеднання до Галичини так званоi Кракiвськоi республiки i жваво обговорювався у верхах. Автором цього проекту був Рудольф Стадiон, надвiрний комiсар для Галичини, який 5 жовтня 1846 р.Тут будет реклама 2
подав вiдповiднi пропозицii цiсаревi Фердинанду. Пiдтриманий Надвiрною канцелярiею, вiн одержав 27 лютого 1847 р. його принципове схвалення. Пiсля узгодження у вищих iнстанцiях мав бути визначений термiн його реалiзацii. Тим часом надiйшов 1848 рiк, який ще бiльше актуалiзував проблему. Генерал-губернатор Франц Стадiон реанiмував цей проект, сподiваючись використати його як засiб знешкодження польських самостiйницьких аспiрацiй та вiдвернення загрози втрати Галичини Габсбургами.Тут будет реклама 3
На початку травня 1848 р. вiн звернувся через довiрену особу iз запитом до уряду про його готовнiсть до якнайшвидшого проведення намiченого подiлу краю на двi губернii: схiдну (руську) i захiдну, населену переважно поляками i нiмцями, у випадку схвалення цiеi iдеi цiсарем. Згодом вiн ще декiлька разiв у своiх рапортах повертався до цiеi теми. Його пропозицii зацiкавлено обговорювалися на засiданнях ради мiнiстрiв 11, 17, 30 травня, 8 червня, внаслiдок чого 11 червня уряд Ф.Тут будет реклама 4
Пiллерсдорфа прийняв ухвалу про подiл краю з 1 серпня 1848 р. на двi провiнцii, хоч проти iдеi подiлу виступив надвiрний радник, а згодом перший поляк-губернатор Галичини Вацлав Залеський. 17 червня 1848 р. ухвалу уряду апробував цiсар Фердинанд. Інформацiя про зацiкавлений розгляд в урядових колах питання подiлу краю i перспективу його позитивного вирiшення мусила просочуватись зi столицi i досягти Львова.
Мнения
О книге «Проект «Україна». Австрійська Галичина» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
