На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Проект «Україна». Австрійська Галичина» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новое время. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Проект «Україна». Австрійська Галичина
🔍 Загляните за кулисы "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ – початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу.
📚 Читайте "Проект «Україна». Австрійська Галичина" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Проект «Україна». Австрійська Галичина", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Реалiзацiя автономii бачилася галицьким полiтикам етапом на шляху федералiзацii Австрiйськоi монархii.
Головна Руська Рада виступила з iнiцiативою щодо включення украiнських представникiв до складу мiськоi управи Львова (грудень 1848 р.), домагалася написiв назв вулиць i площ мiста украiнською мовою, впровадження ii в дiловодство установ.
Головна Руська Рада та ii фiлiали заiнiцiювали рух за створення украiнських вiйськових та военiзованих формувань – нацiональноi гвардii в мiстах, селянськоi самооборони на Прикарпаттi, батальйону так званих гiрських стрiльцiв, якi розглядались як зародок збройноi репрезентацii украiнцiв Австрiйськоi монархii, здатноi стати на захист iх нацiональних прав.
Тут будет реклама 1
Формування украiнськоi нацiональноi гвардii в мiстi домагалися представники украiнських мешканцiв Львова в заявi на iм’я головного вiйськового командування в Галичинi вiд 6 серпня 1848 р. Головна Руська Рада з вiдповiдною заявою зверталась 7 серпня 1848 р.Тут будет реклама 2
до Крайовоi президii, а, одержавши вiдмову, – до вiденського уряду й iмператора. При цьому пропонувалося запровадити в гвардii вишкiл украiнською мовою, а у вiдзнаках поеднати державну i нацiональну символiку – австрiйського орла i украiнського лева, синiй, жовтий i чорний кольори.
Полiтична активнiсть пожвавила культурно-освiтнiй рух. Особливо гострою була потреба в книжках, бо ж перед революцiею iх майже не видавали. Водночас життя диктувало необхiднiсть об’еднати науковi, лiтературнi i освiтнi сили та визначити поле iх дiяльностi.
Тут будет реклама 3
Це мав зробити «Собор руських учених». Інiцiатором собору був письменник Микола Устиянович, який весною 1848 р. двiчi звертався з цього приводу до керiвництва Головноi Руськоi Ради.
На з’iзд у Львовi 19–25 жовтня 1848 р. з’iхалися 118 учасникiв, серед них чимало письменникiв, дiячiв освiти, журналiстiв, дрiбних службовцiв, юристiв, студентiв, а також духiвництва. Були це здебiльшого друзi, однодумцi й послiдовники «Руськоi Трiйцi», якi й задали тон з’iздовi.
Тут будет реклама 4
На пленарних засiданнях, що вiдбувались у примiщеннi духовноi семiнарii, виступили Іван Борисикевич, письменники Микола Устиянович, Рудольф Мох, Йосиф Левицький, Йосиф Лозинський, Іван Гушалевич та iн., промови яких, за словами очевидця Василя Ільницького, «дихали свободою i патрiотизмом». Душею з’iзду був поет, «соловей карпатський» М. Устиянович.
Мнения
О книге «Проект «Україна». Австрійська Галичина» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
