На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Проект «Україна». Австрійська Галичина» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новое время. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Проект «Україна». Австрійська Галичина
🔍 Загляните за кулисы "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ – початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу.
📚 Читайте "Проект «Україна». Австрійська Галичина" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Проект «Україна». Австрійська Галичина", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
у Львовi засновано першу украiнську легальну полiтичну органiзацiю – Головну Руську (украiнську) Раду, яка взяла на себе роль представника iнтересiв украiнського населення Галичини перед центральним урядом i виконувала ii протягом 1848–1851 рр. Серед 66 ii засновникiв – 20 дрiбних чиновникiв, 9 представникiв свiтськоi iнтелiгенцii, 18 духовних осiб, 13 студентiв, 5 мiщан, один пiдприемець. Пiзнiше рада складалася з 30 постiйних членiв. Їi очолив епископ Греко-католицькоi церкви Григорiй Яхимович, його заступниками стали крилошанин Михайло Куземський та юрист Іван Борисикевич, а секретарями ради – проповiдник при соборi Св.
Тут будет реклама 1
Юра Михайло Малиновський та службовець Кредитного товариства Теодор Леонтович. 1849 року, у зв’язку з переiздом епископа Г. Яхимовича до Перемишля, фактичним керiвником Головноi Руськоi Ради став М. Куземський.
Акт заснування Головноi Руськоi Ради вiдбувся при демонстративному вшануваннi пам’ятi священика i поета Маркiяна Шашкевича, що мало засвiдчити солiдарнiсть ii творцiв з визвольними змаганнями колишньоi «Руськоi Трiйцi».
Тут будет реклама 2
Друкованим органом Головноi Руськоi Ради стала «Зоря Галицька» – перша газета украiнською мовою, що почала виходити з 15 травня 1848 р. У вiдозвi до украiнського народу, опублiкованiй у першому ж номерi, Рада заявила: «Ми, русини галицькi, належимо до великого руського (тобто, украiнського. – Авт.) народу, котрий одним говорить язиком i 15 мiльйонiв виносить, з котрого пiвтретя мiльйона землю Галицьку замешкуе».
Тут будет реклама 3
То була перша в Галичинi офiцiйна заява про те, що надднiпрянськi i галицькi украiнцi – одна нацiя. Вiдозва закликала украiнське населення до використання завойованих революцiею демократичних свобод, утворення рад на мiсцях, мирних взаемин з польським населенням i наголошувала на вiдданостi конституцiйнiй монархii.
Рада зобов’язувалася дбати про покращення життя народу конституцiйним шляхом, захист його нацiональноi культури, зрiвняння греко-католицького обряду, Церкви i духовенства з Римо-католицькою церквою, обрядом i духовенством.
Тут будет реклама 4
Заснування й патрiотичну дiяльнiсть Головноi Руськоi Ради благословив митрополит Михайло Левицький.
Конкретизована в процесi виконання програма Головноi Руськоi Ради включала такi основнi вимоги: скасування середньовiчних повинностей селян за викуп, лiквiдацiя привiлеiв великих землевласникiв (права полювання, примусового найму i т. iн.
Мнения
О книге «Проект «Україна». Австрійська Галичина» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
