На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Проект «Україна». Австрійська Галичина» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новое время. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Проект «Україна». Австрійська Галичина
🔍 Загляните за кулисы "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ – початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу.
📚 Читайте "Проект «Україна». Австрійська Галичина" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Проект «Україна». Австрійська Галичина", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
У Перемишлi, Львовi та Коломиi популяризувалися слова та музика нацiонального гiмну «Ще не вмерла Украiна», автором якого стали галицький священик Михайло Вербицький i надднiпрянець з-пiд Киева Павло Чубинський. У Галичинi була добре знаною книга харкiвського адвоката Миколи Мiхновського «Самостiйна Украiна», яку видано у Львовi 1900 р. Дух Мiхновського у Львовi також пiдсилив полiтемiгрант з Мелiтополя Дмитро Донцов, який замешкав у Львовi ще перед Першою свiтовою вiйною.
У сеpeднi вiки через Галичину, зокрема пiсля занепаду княжого Киева, у добу Галицько-Волинського королiвства, проходив знаменитий Варязький шлях вiд Балтики до Чорного моря, Вiзантii.
Тут будет реклама 1
Згодом величнi торги у давньому Львовi, Галичi, Кутах та iнших мiстах i мiстечках краю, що дiстали магдебурзьке право, були добре знанi европейським та азiйським купцям i ремiсникам. Згодом, у модеpну добу iх традицii перейняла Загальна крайова торгово-промислова виставка у Львовi (вiдкрита 1894 р.Тут будет реклама 2
), ii електричнi фунiкулери, свiтловi фонтани, модерний дерев’яний стадiон, вишуканi зi скла i металу павiльйони викликали вибух емоцiй у вiдвiдувачiв iз рiзних краiн. Невдовзi (1907) у мiстi збудовано iз залiзобетону один з перших у Європi унiвермагiв (його план намагалися перейняти радянськi архiтектори повоенного Киева). Для хокеiстiв у Львовi збудовано критий зимовий палац. У Карпатах споруджено модернi залiзничнi мости та тунелi. На рубежi столiть у Галичинi прокладено телеграфний i телефонний зв’язок, у мiстах встановлено газове i електричне освiтлення вулиць.Тут будет реклама 3
Зpeштою, Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним з потужних центpiв видобутку «чорного золота». Тому в кiнцi ХІХ – на початку ХХ ст. до неi була пpикута увага багатьох мiжнаpoдних компанiй: на певний час кpай став об’ектом конкуренцii мiж пpедставниками великого капiталу. Здавалося, що вiн матиме великi економiчнi перспективи, життя тут буде процвiтати, а грошi тектимуть сюди рiкою.
Тут будет реклама 4
Не випадково австрiйська влада та мiська адмiнiстрацiя Львова навiть розробили план будiвництва морського порту у Львовi, який через судноплавнi канали з Днiстром i Бугом мав з’еднати мiсто з двома морями. У столицi Галичини з’явилася перша на украiнських землях газета, запущено дирижабль i залiзничний потяг, на базi дрогобицькоi нафти винайдено гасову лампу. Наприкiнцi ХІХ – початку ХХ ст.
Мнения
О книге «Проект «Україна». Австрійська Галичина» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
