На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Проект «Україна». Австрійська Галичина» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новое время. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Проект «Україна». Австрійська Галичина
🔍 Загляните за кулисы "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ – початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу.
📚 Читайте "Проект «Україна». Австрійська Галичина" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Проект «Україна». Австрійська Галичина", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Лоренца мiська верхiвка обрала ювелiра Вацлава Кобервайна. Проте польське правлiння у мiстi тривало всього 24 днi: з наближенням загону австрiйського генерала Егермана польське вiйсько 19 червня вiдступило зi Львова до Жовкви, а 21 червня у мiстi проголошено вiдновлення влади Австрii. Втiм, австрiйська влада виявилася номiнальною, бо вже 28 червня до мiста ввiйшов союзний з Наполеоном 6-тисячний корпус росiйського генерала П. Меллера-Закомельського, який став фактичним господарем мiста на п’ять з половиною мiсяцiв.
Тут будет реклама 1
Повноваження ж австрiйськоi влади були настiльки обмеженi, що губернатор К. Вурмзер, який повернувся до Львова, пiд тиском обставин залишив мiсто – його функцii перебрав призначений Олександром І комендант мiста князь Д. Лобанов-Ростовський. Росiяни розраховували на приеднання Галичини до Росii. Але цього не сталося: за умовами франко-австрiйського мирного договору, пiдписаного 14 жовтня 1809 р. у Вiднi, Львiв i бiльшу частину Галичини повернуто пiд владу Австрii.Тут будет реклама 2
Пiсля Вiденського конгресу 1815 р. i створення Священного союзу абсолютистських держав-переможниць (Австрii, Пруссii, Росii), спрямованого проти визвольних рухiв, в Австрiйськiй державi майже на 30 рокiв запанувала гнiтюча атмосфера полiцейсько-бюрократичного режиму, репрезентованого урядом князя К. Меттернiха. Проводячи традицiйну централiзаторську внутрiшню полiтику, вiденський уряд здiйснював курс на нiвелювання нацiональних особливостей та поступову асимiляцiю пiдвладних Австрii народiв, а в Галичинi доповнював його певним протегуванням польськоi шляхти за рахунок обмеження iнтересiв украiнцiв.
Тут будет реклама 3
У Галичинi реалiзовували цей курс насамперед губернатори Ф. Гауер (1815–1822), Л. Тааффе (1823–1826), А. Лобковiц (1826–1832), генерал-губернатор, ерцгерцог Фердинанд д’Есте (1832–1846), надзвичайний надвiрний комiсар Р. Стадiон (1846–1847) й губернатор Ф. Стадiон (1848), бургомiстри Ф.
Тут будет реклама 4
-А. Лоренц, Й. Гоме (1825–1842), Е. Герард фон Фестенбург (1842–1848) та пiдвладнi iм бюрократичнi структури. У 30-х – першiй половинi 40-х рр. на перший план в чиновницько-управлiнському апаратi висунулися президент губернаторства Ф. Крiг (1831–1847) та директор львiвськоi полiцii Леопольд фон Захер-Мазох (1832–1848), яких тогочасна громадська думка надiлила негативними ознаками запопадливих речникiв анахронiчного меттернiхiвського режиму.
Мнения
О книге «Проект «Україна». Австрійська Галичина» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
