На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Проект «Україна». Австрійська Галичина» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новое время. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Проект «Україна». Австрійська Галичина
🔍 Загляните за кулисы "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ – початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу.
📚 Читайте "Проект «Україна». Австрійська Галичина" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Проект «Україна». Австрійська Галичина", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
До цього списку зараховували також представникiв галицьких украiнцiв в австрiйських та польських органах влади, письменникiв (вiд дiячiв «Руськоi трiйцi» до поетiв «Молодоi музи» – i далi до Б.-І. Антонича), вiдомих архiтекторiв та iнженерiв (В. Нагiрний, І. Левинський), адвокатiв (В. Старосольський, С. Шухевич), лiкарiв (М. Панчишин). Особливу роль в iерархii схiдногалицьких персоналiй посiдала постать І. Франка, культ якого став доповненням культовi Т. Шевченка. Пiсля Першоi свiтовоi вiйни вже функцiонувало кiлька рiзновидiв цього образу.
Тут будет реклама 1
Франко ототожнювався то з Мойсеем, то з Каменярем, а на локальному рiвнi слугував зразком «Великого Бойка». З польського боку цьому канонiчному рядовi вiдповiдали постатi австрiйських галицьких намiсникiв (вiд А. Голуховського до В. Коритовського), мiнiстрiв до Справ Галичини (вiд К. Грохольського до М. Бобринського), полiтичних дiячiв першоi третини ХХ ст. (вiд «начального вождя» Ю. Пiлсудського до «президента Мосцiцького» та «маршалка Риздя-Смiгли»), органiзаторiв оборони Львова та президентiв мiста, львiвських римо-католицьких архiепископiв (серед яких видiлявся Ю.Тут будет реклама 2
Бiльчевський), письменникiв (вiд А. Фредра i С. Гощинського до Л. Стаффа, К. Макушинського та Я. Парандовського – з одного боку та Б. Шульца – з iншого), художникiв, архiтекторiв, скульпторiв. Трактування тих самих постатей з обох бокiв було далеким вiд однозначностi. Прикладом може слугувати особа А.Тут будет реклама 3
Шептицького. Украiнцi ототожнювали його iз «Князем i Батьком Церкви». Натомiсть у польськiй суспiльнiй думцi розповсюджувався рiзко негативний стереотип «унiатського» митрополита – пiдбурювача «братовбивчих» починань у Схiднiй Галичинi.
Мовнi клiше. Образ австрiйськоi Галичини асоцiювався також iз певними соцiолiнгвальними стереотипами. Одним з них було протиставлення украiнськоi / руськоi i польськоi мов. На рiзних етапах воно то акцентувалося, то, навпаки, нейтралiзувалося.
Тут будет реклама 4
В останньому випадку йшлося про вживання польськоi мови у руських (украiнських) галицьких сiм’ях (насамперед у тих, де були мiшанi шлюби). Натомiсть у багатьох чисто польських сiм’ях Галичини знання украiнськоi мови було обмежене ii розумiнням, але не активним використанням. На кiнець ХІХ – поч. ХХ ст. у мiстах Галичини склалося, з одного боку, протиставлення двох «iнтелiгентських» койне – польського та украiнського (т. зв.
Мнения
О книге «Проект «Україна». Австрійська Галичина» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
