На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Криниця для спраглих. Кіно (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Криниця для спраглих. Кіно (збірник)

Автор
Дата выхода
11 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Криниця для спраглих. Кіно (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Криниця для спраглих. Кіно (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Іван Драч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Іван Драч (нар. 1936 р.) – людина різнобічно обдарована: він відомий широкому загалу не тільки як поет, перекладач, мислитель, громадський діяч, політик, перший голова Народного Руху України (1989), Герой України (2006), а і як кіносценарист і драматург. За сценаріями Драча свого часу було створено низку справді культових фільмів – «Криниця для спраглих» (196?), «Камінний хрест» (1968), «Пропала грамота» (1972) та ін.
До видання увійшли сценарії та кіноповісті митця, визнані знаковими сторінками вітчизняного кінематографа.
📚 Читайте "Криниця для спраглих. Кіно (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Криниця для спраглих. Кіно (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Іван: Я пiду, Михайле, я вам не кажу нiчо, але ви не гнiвайтеся, я в Канаду iду, грiх менi на душу брати перед дорогою, мнекий я чоловiк Менi так здаеться, що грiх будете мати, а я собi йду…
Михайло: Ідiть, iдiть, бо ви не хлоп, а зальопана баба!
Іван: Та я то кажу, що я не до него, я…
Іван пiдвiвся i вийшов з-поза стола.
Злодiй один лишився за столом, блiдий трохи, але веселий.
Михайло: А ти вийдеш iз-за стола чи треба тi вiдти виносити?
Злодiй: Я не вийду, я виджу, що не вийду, бо я маю тут пiд образами сидiти.
Михайло: Ой, вийдеш, бiгме, вийдеш, ми будемо просити!
І кинулись на нього, як голоднi вовки. І коли до них прискочив Іван Дiдух, аби боронити свого злодiя, Михайло та Гьоргiй, п’янi та темнi, стали бити обох – i злодiя, i дiда Івана. Били – як орали.
IX
Як до дiда Івана смерть приходила
Побитий Дiдух мучився. Серед своеi муки вiн то западався в якийсь другий свiт, то виринав з нього. А той другий свiт був болючо дивний. І нiчим старий Дiдух не мiг опертися тому свiтовi, лише одними очима.
ПЕРЕД НИМ НА ЗЕМЛІ СИНИ ПОКОТОМ ПОСНУЛИ. ВІН ХОДИТЬ ПОМІЖ НИХ ЗІ СВІЧКОЮ, КОГОСЬ ШУКАЄ, ЗАГЛЯДАЄ В ОДНЕ ОБЛИЧЧЯ, ДРУГЕ. ОСЬ БАБА ЛЕЖИТЬ, ОСЬ МАЛИЙ АНДРІЙКО РОЗКИНУВСЯ. А НАДВОРІ – ВІН ВИДИТЬ НА ПОДВІР’Ю БАГАТО МАЛИХ ДІВЧАТ, КОЖНА В БІЛОМУ, КОЖНА В РУЦІ ЖМІНЬКУ СУХИХ КВІТОК ТРИМАЄ.
Іван: Адi, це ангели перед смертю показуються. Промiнь мiсяця знову втiк з-перед очей.
ПОЛЕ РІВНЕ, ДАЛЕКЕ, ПІД СОНЦЕМ СПЕЧЕНЕ. ВОНО ВОДИ ПРОСИТЬ, ДРИЖИТЬ, ВСІЛЯКЕ ЗІЛЛЯ ДО СЕБЕ КЛОНИТЬ, АБИ З НЬОГО ВОДИ НАПИТИСЯ.
ІВАН ДІДУХ ОРЕ НА НИВІ, РУКАМИ ЧЕПІГИ НЕ МОЖЕ ВДЕРЖАТИ, ТАК ПАЛИТЬ ЙОГО СПРАГНОТА У ГОРЛІ. ВОЛИ ВОГКУ ЗЕМЛЮ РОТАМИ РИЮТЬ – ВОДИ ХОЧУТЬ. А НА РІЛЛІ ЙОГО МАТИ-НЕБІЖКА СИДИТЬ ТА Й ПІСНЮ СПІВАЄ, ВІНОК З СУХИХ КВІТІВ СПЛІТАЄ. ПОТИХО ТА СУМНО ГОЛОС ПО ПОЛЮ СТЕЛИТЬСЯ ТА ДО НЬОГО ДОХОДИТЬ. ТУ СПІВАНКУ СПІВАЄ, ЩО МАМА ЙОМУ, МАЛЕНЬКОМУ, СПІВАЛА. А ВІН, СТАРИЙ ІВАН, ПЛАЧЕ, БОЛИТЬ ЙОГО СЕРЦЕ. ВІН ДОЛОНЯМИ СЛЬОЗИ ЛОВИТЬ. ПОВНІ ПРИГОРЩІ СЛІЗ ВЖЕ У НЬОГО.









