На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Науково-пізнавальні лекції, статті, відгуки» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Науково-пізнавальні лекції, статті, відгуки

Автор
Жанр
Дата выхода
10 января 2018
🔍 Загляните за кулисы "Науково-пізнавальні лекції, статті, відгуки" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Науково-пізнавальні лекції, статті, відгуки" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Лідія Гулько) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
У сфері інтересів автора інтелектуальні, культурологічні теми, початки яких у далекому і близькому минулому. Наприклад, текст лекції «Як створювалася книга у минулому?» чи статті «Хто придумав букви?» перенесе читача у глибоку давнину. До слова, ви чули про хурритів? На кам’яних надгробних кришках, найдавніших, які знайдені в південних степових областях України, зображений верховний бог хурритів Тешуба. Вчені припускають, що хуррити жили тут не одну сотню років. Так-от, хуррити входили в союз племен, які першими придумали букви. Зате розповідь про атркнигу чи лінорит нам близька — зачаті вони порівняно недавно. Видання популярне. Складна інформація добре запам’ятовується, бо переказана доступно і цікаво. Для допитливих читачів, які не мислять життя без духовних книжок.
📚 Читайте "Науково-пізнавальні лекції, статті, відгуки" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Науково-пізнавальні лекції, статті, відгуки", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Напевно, саме тодi народилося прислiв’я: «Що написане пером, того не вирубаеш топором». У такий спосiб були знищенi тексти античних часiв, а твори IV–V ст. замiнили творами авторiв, що жили у VІІ – VІІІ ст.
Вважаеться, що папiр винайдений у ІІ ст. в Китаi. Технологiю виготовлення паперу з шовку та целюлози китайцi тримали в таемницi. Лише 751 року, коли араби захопили Самарканд, секрет виробництва паперу вийшов за межi кордонiв Китаю. Попервах араби завезли його в Месопотамiю, Сiрiю та Єгипет, де зводили папiрнi.
Першi папiрнi з’явилися в Італii, що мало мiсце в 1276 роцi. У Францii – 1348 року, Нiмеччинi – 1389, Англii – серединi XIV ст.
Незважаючи на те, що кожна майстерня володiла своiми секретами з виготовлення паперу (завдяки iм полегшувалася праця та полiпшувалась якiсть паперу), процес його виробництва на всiх пiдприемствах майже однаковий. У Європi папiр виготовляли зi льняного ганчiр’я. Його дрiбнили, замочували у водi, розтирали.
Паперовi аркушi, складенi в стопу й перекладенi повстиною, клали пiд прес, витискуючи залишки води. Повстини виймали, аркушi знову клали пiд прес. Згодом аркушi розвiшували i сушили. Сухi аркушi розгладжували шлiфувальною кiсткою на мармуровiй дошцi. Їх проклеювали тваринним желатином, сушили i знову розгладжували. Пiсля цього папiр пакували для його подальшого транспортування.









