На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «#ЯНеБоюсьСказати» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Детские книги, Книги для подростков. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
#ЯНеБоюсьСказати
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
11 апреля 2018
🔍 Загляните за кулисы "#ЯНеБоюсьСказати" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "#ЯНеБоюсьСказати" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Настя Мельниченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Настя Мельниченко народилася у 1984 році в Києві. Громадська діячка, в минулому журналістка, мама двох синів – Ярослава і Северина.
У липні 2016 року мережу Інтернет підірвала потужна акція #ЯНеБоюсьСказати, в якій тисячі жінок і чоловіків розповіли свої історії. Це були дуже сильні і важкі історії – історії про насильство. Ця акція прогриміла не лише в Україні, але й за її межами. Тоді ж почалися розмови про те, що робити, аби не допустити такої кількості насильства в світі. Настя Мельниченко, ініціаторка акції, вирішила написати книжку, в якій розповісти підліткам про те, як не допустити сексуальне насильство зі свого боку, а також як поводитися і до кого звертатися, коли насильство вже сталося.
📚 Читайте "#ЯНеБоюсьСказати" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "#ЯНеБоюсьСказати", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Я одразу ж понесла цi «знання» до мами, але поки переповiдала iй, «що таке секс», мене накрило вiдчуття страшенного сорому. Не знаю, чому, але вiдчуття сорому накривало мене щоразу, коли я говорила з мамою про секс.
Нам справдi соромно говорити з дорослими про секс. Знаеш, доки я збирала iсторii для цiеi книжки, то виявила, що бiльшiсть дiтей, якi зазнавали неприемних сексуальних зазiхань, не розповiдали батькам про це – саме через сором.
Коли менi було 13 рокiв, я пiшла у школу моделей, i там був викладач.
Тут будет реклама 1
Вiн показував нам красиву ходу i, коли вирiвнював менi спину, а я сутулилась, завжди мацав мене за груди. Мене це дуже знiчувало, але я не знала, що i як сказати, бо було дуже соромно! Ще вiн полюбляв зазирати в жiночу роздягальню: щойно ми роздягалися до трусикiв, як одразу йому було потрiбно сказати «щось важливе». Пiсля чергового такого заглядання i мацання в той же день я перестала туди ходити.
Дiтей (та й дорослих) часто паралiзуе сором. Саме вiн не дае нам нормально поговорити про секс iз тими, хто на ньому знаеться.
Тут будет реклама 2
Вирiшити для себе якiсь питання. Розiбратися, що е нормальним, а що нi. Поговорити про це, подiлитися. Розiбратися з засобами контрацепцii, iз циклами, спробами чогось нового.
Я хочу сказати на весь голос: Секс – це не Соромно!!!
Соромно – це коли чиниш погано iншим людям. Соромно красти, ображати слабших, обманювати заради власноi вигоди, обмацувати iнших людей без iхньоi на те згоди. Якщо ж секс приносить задоволення усiм учасникам процесу – то чому ми маемо цього соромитися? Ми ж не робимо нiчого лихого!
Насправдi, соромитися сексу – це не бiльше, анiж традицiя, звичка.
Тут будет реклама 3
Ранiше сексу не соромилися – це було частиною нормального плину життя. Корiвки, кiзоньки, котики спарювалися задля потомства, так само робили i люди, якi були частиною природи. На спецiальних святах молодь могла практикувати сексуальнi втiхи. Але це було ще в дохристиянськi часи, тобто дуже-дуже давно. Ще до Киiвськоi Русi! Потiм традицii проiснували ще певний час, доки Церква не почала строго засуджувати дошлюбнi статевi зносини.Тут будет реклама 4
Нам твердили, що секс – це брудно i соромно, нашi тiла – це щось мерзенне, бо головне в людинi – це душа.
Людина мала концентруватися на чистотi душi, i не покладатися на бажання тiла. Сексуальний потяг видавався ганебним i страшним, бо людина не могла його контролювати. Адже, якщо ти хлопчик, ти не можеш примусити свого перчика не пiднiматись на гарну дiвчинку.
Мнения
О книге «#ЯНеБоюсьСказати» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
