На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «#ЯНеБоюсьСказати» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Детские книги, Книги для подростков. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
#ЯНеБоюсьСказати
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
11 апреля 2018
🔍 Загляните за кулисы "#ЯНеБоюсьСказати" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "#ЯНеБоюсьСказати" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Настя Мельниченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Настя Мельниченко народилася у 1984 році в Києві. Громадська діячка, в минулому журналістка, мама двох синів – Ярослава і Северина.
У липні 2016 року мережу Інтернет підірвала потужна акція #ЯНеБоюсьСказати, в якій тисячі жінок і чоловіків розповіли свої історії. Це були дуже сильні і важкі історії – історії про насильство. Ця акція прогриміла не лише в Україні, але й за її межами. Тоді ж почалися розмови про те, що робити, аби не допустити такої кількості насильства в світі. Настя Мельниченко, ініціаторка акції, вирішила написати книжку, в якій розповісти підліткам про те, як не допустити сексуальне насильство зі свого боку, а також як поводитися і до кого звертатися, коли насильство вже сталося.
📚 Читайте "#ЯНеБоюсьСказати" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "#ЯНеБоюсьСказати", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Як далеко мае стояти людина при розмовi, аби тобi було комфортно? Чи може вона брати тебе за руку, обiймати, цiлувати?
Я особисто взагалi не люблю дотикiв. Коли мене пробують обiйняти чи поцiлувати в щiчку, я просто сахаюся i виглядаю трохи як дикунка. Але моi друзi з розумiнням ставляться до цього i просто тримаються вiд мене на вiддалi.
Коли я була маленька, до нас у гостi часто приiжджав мiй двоюрiдний дядько. З самого малку вiн полюбляв садовити мене на колiна i цiлувати в губи. Менi було це огидно, але я нiчого не могла зробити, бо це видавалося менi неправильним – заперечувати родичу.
Тут будет реклама 1
Але коли менi було 12 рокiв, я категорично вiдмовилася цiлуватися в губи i сiдати на колiна. Дядько назвав мене нечемною, але менi бiльше не доводилося терпiти цi тортури. Я вiдстояла своi кордони.
Непрошенi ляскання по сiдничцi, щипання, мацання, доторки до колiна, цiлування – дуже поширена практика порушення фiзичних кордонiв людини. Завжди зупиняй дii, якi тобi неприемнi!
Дорослi часто починають цьомати немовлят i не помiчають, що немовлята згодом стануть дорослими людьми, якi мають свою думку щодо поцiлункiв.
Тут будет реклама 2
Чомусь через «замовчування» вважаеться, що дiтям i пiдлiткам поцiлунки приемнi. Але це не завжди так…
Коли менi було 14 рокiв, я любила ходити до церкви. Моя родина не дуже вiруюча, тому в цьому планi тиску вiд них не було. Я вiдвiдувала меси, тому що менi було приемно молитися пiд чарiвну органну музику. Пiзнiше зi мною познайомилася лiтня жiнка М.
Тут будет реклама 3
, яка, як потiм виявилося, колись була сусiдкою моеi бабусi. Власне, я iй настiльки сподобалася, що вона почала насаджувати менi християнство. Оскiльки панi М. вiдвiдувала словацькi служби, то i мене просила ходити на словацькi, а не на украiнськi. Словацька мова менi подобалась, тому я не заперечувала. Вона почала дарувати менi рiзнi релiгiйнi книжки та буклети i завжди телефонувала, якщо мене не було на службi. Хоча я вдячна iй за позитивнi моменти (вона навчила мене читати словацькою та трохи розмовляти), я до останнього не сприймала негативних (адже у мене було враження, що панi М.Тут будет реклама 4
– справжня християнка i погано впливати на мене не може).
Виявляеться, що може.
На жаль, у неi досить нещасне життя: вона вдова, у неi немае внукiв, а син – з особливими потребами. Моя бабуся завжди розмовляла з нею по телефону про мене i радо пiдтримувала те, що панi М. почала вважати мене своею внучкою, посланою iй самим Богом.
Мнения
О книге «#ЯНеБоюсьСказати» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
