Довідник поліцейського

Якщо ви не припините своi дii, я змушений буду доповiсти старшому начальниковi та скласти вiдповiдний рапорт. Якщо моя вiдповiдь вас не задовольнила, ви можете звернутися до старшого начальника, який перебувае… (назва вулицi, площi, примiщення тощо)».

2.2.4. Спiлкування з людьми з особливими потребами

Пiд час спiлкування з людьми з особливими потребами полiцейський повинен дiяти за загальними правилами спiлкування з громадянами.

а) з людиною у вiзку:

– не можна самовiльно без дозволу котити вiзок;

– при спiлкуваннi обличчя спiврозмовникiв мають бути на одному рiвнi (треба присiсти або сiсти поруч на стiльцi);

– при спiлкуваннi з людиною в крiслi-вiзку, яка е разом iз супроводжуючою ii особою, потрiбно в першу чергу звертатися i розмовляти з нею, а не iз супроводжуючою особою;

– часто люди у вiзку бояться звертатися про допомогу.

б) з людиною з вадами слуху i мови:

– при розмовi з нечуючими необхiдно дивитися безпосередньо на спiврозмовника, повiльно i чiтко промовляти слова iз виразною мiмiкою. Важливо, щоб джерело свiтла не було за вашою спиною, бо в такому випадку ваше обличчя буде затiнене;

– необхiдно мати можливiсть спiлкуватися за допомогою переписки: мати листки паперу, блокнот, ручку/олiвець тощо.

– не затемнювати обличчя, особливо уста, i не закривати його руками, волоссям тощо;

– щоб привернути увагу людини, яка не чуе, необхiдно торкнутися ii злегка за плече або помахати до неi рукою. Починати розмову пiсля того, коли вас помiтили. Кричати не варто;

– якщо нечуюча людина користуеться послугою сурдоперекладача, то при спiлкуваннi необхiдно дивитися на того, хто звернувся за послугою.

в) з людиною з вадами зору:

– спiлкуючись iз незрячою людиною, необхiдно представитися хто ви, якi маете повноваження, пiсля чого запитати – чим допомогти;

– при супроводi у примiщеннi необхiдно попереджувати про перешкоди, якi е на шляху, наприклад: «зараз будуть сходи, дверi з порогом тощо».