На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новейшая история. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі

Автор
Жанр
Дата выхода
28 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – роздуми істориків Львова, Івано-Франківська, Рівного, Луцька про суспільно-політичне й культурно-освітнє життя Галичини і Волині між двома світовими війнами, під польською займанщиною, в часи українсько-польських протистоянь – від війни 1918–1919 років до Волинської трагедії 1943-го, в ході яких гинули як поляки, так і українці.
Основним напрямом національної політики Другої Речі Посполитої стало забезпечення територіальної цілісності відродженої держави з кордоном по Збручу. Варшава організовувала репресії проти націоналістичних сил, а також прагнула перевести на рейки угодовства легальні українські політичні сили. Влада не лише надавала переваги полонофільським угрупованням, але й штучно формувала прихильну до Польщі національну свідомість серед бойків, лемків, гуцулів, поліщуків, а через систему освіти та культури намагалася реалізувати політику національної чи державної асиміляції. У зв’язку з цим українські громадські діячі, Греко-католицька церква змушені були cтворити недержавні школи, культурні та наукові товариства, кооперативи, які підтримували населення матеріально і духовно.
📚 Читайте "Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
[204 - Biblioteka Narodowa. – Warszawa, № 70053. – Арк. 11.]
Провiд УНДО 12 вересня 1931 р. опротестував цi повiдомлення. о. Куницький вiдреагував на них листом до редакцii «Ілюстрованого кур’ера годзiнного» у Краковi. Д. Левицький стверджував, що сам факт його розмов iз нiмецьким консулом ще нiчого не доводить, i додав, що iнiцiатором дiалогу була нiмецька сторона, однак змiсту його вiн не пам’ятав.[205 - Левицький Д. Мiж двох сил// Дiло. – 1931. – 12 верес.] На оприлюдненi у кракiвськiй газетi (згодом iх було опублiковано в iнших польських газетах) документи вiдреагувало пресове бюро нiмецького уряду, яке заперечило згаданi контакти з украiнськими полiтичними партiями.
На львiвському рiвнi переговори консультативного характеру iнiцiював П. Дунiн-Борковський. У серединi березня 1931 р. вiдбулося три такi зустрiчi у приватних помешканнях прихильникiв порозумiння (в УНДО iх названо «чорними кавами»). Подiбну зустрiч 13 червня 1931 р. провели у приватному помешканнi Д. Лопатинського. У комунiкатi президii УНДО i УПР вiд 20 червня 1931 р.
За формування modus vivendi в польсько-украiнських вiдносинах, що зняли б напруженiсть пiсля пацифiкацii, виступили угодовцi, якi не потрапили до в’язницi i керували полiтичною дiяльнiстю партii на межi 1930–1931 рр.










