На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новейшая история. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі

Автор
Жанр
Дата выхода
28 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – роздуми істориків Львова, Івано-Франківська, Рівного, Луцька про суспільно-політичне й культурно-освітнє життя Галичини і Волині між двома світовими війнами, під польською займанщиною, в часи українсько-польських протистоянь – від війни 1918–1919 років до Волинської трагедії 1943-го, в ході яких гинули як поляки, так і українці.
Основним напрямом національної політики Другої Речі Посполитої стало забезпечення територіальної цілісності відродженої держави з кордоном по Збручу. Варшава організовувала репресії проти націоналістичних сил, а також прагнула перевести на рейки угодовства легальні українські політичні сили. Влада не лише надавала переваги полонофільським угрупованням, але й штучно формувала прихильну до Польщі національну свідомість серед бойків, лемків, гуцулів, поліщуків, а через систему освіти та культури намагалася реалізувати політику національної чи державної асиміляції. У зв’язку з цим українські громадські діячі, Греко-католицька церква змушені були cтворити недержавні школи, культурні та наукові товариства, кооперативи, які підтримували населення матеріально і духовно.
📚 Читайте "Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
На Волинi з iхньоi iнiцiативи виникли товариства, якi опiкувалися проблемами украiнських приватних гiмназiй. Зокрема, «Украiнська школа» дбала про Рiвненську украiнську приватну гiмназiю, видавала часопис для дiтей «Сонечко», iнiцiювала будiвництво Украiнського дому. Товариство iм. Лесi Украiнки турбувалося справами Луцькоi, а пiзнiше i Кременецькоi украiнських приватних гiмназiй. Однак у боротьбi за украiнську школу емiгранти обмежувалися закликами, меморандумами, резолюцiями, протестами, а для польськоi адмiнiстрацii шкiльництво залишалося основним засобом асимiляцiйноi полiтики.
Будучи людьми старшого вiку, емiгранти розумiли важливiсть опiки над молоддю, студентством, iх навчанням, нацiональним вихованням. Уряд УНР у екзилi налагодив тiснi контакти з керiвником «Лугу» Романом Дашкевичем, вбачаючи в цiй органiзацii основу майбутньоi украiнськоi армii.[115 - Лiвицький М. ДЦ УНР в екзилi мiж 1920 i 1940 роками… – С. 26–27.] На Волинi спортивнi товариства «Горинь» у Рiвному, «Стир» у Луцьку, «Гарт» у Здолбуновi виникали й дiяли в межах проурядовоi iдеологii, тому не користувалися авторитетом у молодi, переважна частина якоi подiляла нацiоналiстичну iдеологiю.
До формування та поширення цiеi iдеологii долучився емiгрант Дмитро Донцов, котрий проживав у Львовi, був редактором «Лiтературно-наукового вiсника» (1922–1932), часопису «Заграва» (1923–1924), «Вiсника» (1933–1939), написав низку праць, зокрема «Юнацтво i Пласт», «Патрiотизм», «Нацiоналiзм», якi мали великий вплив на молодь.
Нацiоналiсти вбачали в Державному центрi УНР свого основного супротивника, звинувачуючи його у полонофiльствi. Емiграцiя УНР навзаем дистанцiювалася вiд нацiоналiстичних угруповань, категорично засуджувала iхню iдеологiю. Зауважимо, що у другiй половинi 30-х рокiв поширюються симпатii окремих дiячiв УНР до нацiоналiстичноi iдеологii, якi яскраво виразилися пiд час Другоi свiтовоi вiйни (Іван Литвиненко, Леонiд Ступницький, Петро Смородський, Василь Мороз, Олександр Даниленко, Іван Трейко та iн.
Основним полiтичним та iдейним суперником Державного центру УНР на емiграцii був гетьманський рух, якому також була притаманна внутрiшня боротьба мiж осередками, що орiентувалися на Павла Скоропадського, Василя Вишиваного, Івана Полтавця-Остряницю. З останнiм було пов’язане формування на Волинi наприкiнцi 1924 р.










