Заклик до любові

І ще одна вiдмiннiсть: згадайте, як ви почувалися, коли мали владу в руках, начальствували над iншими, а люди дивилися на вас знизу вверх, отримували накази вiд вас, або ж коли ви мали популярнiсть. І порiвняйте це мирське почуття з почуттям близькостi, приязнi – iз тими часами, коли ви втiшалися спiлкуванням з друзями або ж були в компанii, де панували веселощi й смiх.

А. Зробивши все це, спробуйте зрозумiти справжню природу мирських почуттiв, а саме: таких як пихатiсть, самовихваляння, самозвеличування.

Вони не е природними. Їх винайшло ваше суспiльство i ваша культура, аби зробити вас продуктивним, зробити контрольованим. Цi почуття не породжують тiеi наснаги i того щастя, котрi творяться спогляданням Природи чи насолодою вiд дружнього спiлкування чи працi. Такi почуття покликанi створювати екзальтацiю, збудження та порожнечу.

Б. А потiм спостерiгайте за собою протягом дня чи тижня з думкою про те, скiльки вчинкiв зроблено вами, до скiлькох занять ви долучилися, що не заплямованi прагненням до цього збудження, цього неспокою, якi тiльки породжують пустоту, бажання уваги, схвалення, слави, популярностi, успiху або володарювання.

В. І погляньте на людей, що оточують вас. Чи е серед них бодай хтось, хто не потрапив у залежнiсть вiд цих мирських почуттiв?

Хоч би одна людина, не контрольована ними, що не прагне iх, не витрачае кожну хвилину свого повсякдення, свiдомо чи несвiдомо, шукаючи цих почуттiв?

Побачивши це, ви зрозумiете, чому люди намагаються здобути увесь свiт i, роблячи так, втрачають свою душу.

Бо ж вони живуть життям, яке е порожне, бездуховне життя.

І ось одна життева притча, аби ви порозмислили над нею: група туристiв сидить в автобусi, що проiжджае повз неймовiрно прекрасних краевидiв: тут i озера, i гори, i рiчки серед зелених ланiв. Та шторки на вiкнах у цьому автобусi спущено. Тож туристи й гадки не мають, що лежить за вiкнами автобуса. І увесь час свого подорожування витрачають на нiкчемнi чвари: хто займе почесне мiсце в цьому автобусi, кому рукоплескатимуть, на кого зважатимуть.

І за цим-то зайняттям iх i застае кiнець подорожi.

Медитацiя 2

Причини нещастя

Коли хто приходить до Мене, i не зненавидить свого батька та матерi, i дружини й дiтей, i братiв i сестер, а до того й своеi душi, – той не може буть учнем Моiм!

    (Лука 14:26)

I. Погляньте на свiт i побачте нещастя навколо вас i всерединi вас.