Коханець леді Чаттерлі

Ти не можеш говорити з жiнкою, якщо вашi думки не спiвпадають; або ж теревенитимеш без жодного iнтересу. І так само, якщо ти не маеш симпатii до жiнки або спiльних з нею почуттiв, ти з нею не спатимеш. Але якщо це е…

– Якщо ти маеш подiбнi почуття або симпатiю до жiнки, ти просто повинен iз нею спати, – сказав Мей. – Це единий правильний вихiд – лягти з нею в лiжко. Так само, якщо тебе цiкавить розмова з кимось, единий вихiд – це з ним поговорити. Ти ж не прикусиш собi язика з сором’язливостi, а просто казатимеш те, що хочеш сказати.

Отак i з усiм iншим.

– Нi, – сказав Хемонд. – Це неправильно. Наприклад, ти, Мею, розтринькуеш на жiнок половину своiх сил. Ти нiколи насправдi не робитимеш того, що хочеш, незважаючи на свiй прекрасний розум. Надто багато сил не туди витрачаеться.

– Можливо… Але дуже мало чого витрачаеться в тебе, Хемонде, хлопчику мiй, – одружений ти чи нi. Ти можеш зберiгати цнотливим i незайманим твiй мозок, але вiн стане до бiса сухим. Твiй безгрiшний розум висохне, мов смичок – вiрнiше, те, що вiд нього лишиться.

Ти його просто вибалакаеш.

Томмi Дьюкс розсмiявся.

– Та годi вже, ви, двое мудрагелiв! – сказав вiн. – Погляньте на мене… Я не займаюся високими матерiями та чисто розумовою працею, так, iнодi писну десь кiлька думок. Але я неодружений i не ганяюся за жiнками. Думаю, Чарлi правий: якщо йому хочеться за ними швендяти, вiн може робити це не надто часто, але я не застерiгаю його проти швендяння як такого. А щодо Хемонда, то вiн мае власницький iнстинкт, i тому для нього вiдкрита як широка дорога, так i вузька хвiртка.

Ось побачите, вiн стане свiтилом англiйськоi лiтератури ще до того, як помре. Невмирущий класик, з голови до п’ят. Нарештi, я сам. Я – нiщо. Просто базiкало. А ти що скажеш, Клiффорде? Ти згоден, що секс – це динамомашина, яка допомагае чоловiкам досягти успiху в цьому свiтi?

Клiффорд того разу був небалакучим. Вiн нiколи не брав слова, для цього його iдеям вочевидь бракувало життя. Вiн був занадто сором’язливим i вразливим.

Зараз вiн зашарiвся i трохи знiтивсь.

– Ну, – сказав вiн, – оскiльки я сам hors de combat[19 - Поза грою (фр.).], то не можу чiтко висловитися з цього питання.

– Це не зовсiм так, – сказав Дьюкс. – Твоя верхня частина, безумовно, не hors de combat. Твiй розум живе повним життям. То дай нам почути твоi думки.

– Ну, – промимрив Клiффорд, – навiть якщо так, не думаю, що цих думок в мене так уже й багато… Я думаю, треба одружуватись – i по всьому.