Підводний свiт

З Червоним морем все iнакше. Його колiр – наслiдок перiодичного цвiтiння маленьких водоростей (цiкавий факт: водоростi мають назву синьо-зелених, а море – Червоне!). А Бiле море так назвали тому, що 200 днiв на рiк воно вкрите кригою.

Деякi властивостi води настiльки незвичайнi, що треба сказати про них хоча б декiлька слiв. Перша вiдмiннiсть води – те, що це едина на Землi речовина, яку в природних умовах можна зустрiти i в твердому, i в рiдкому, i в газоподiбному станi. Для кожного стану води ми маемо окремi слова: рiдину називаемо водою, тверду воду – кригою або снiгом, а газоподiбну – парою.

Перехiд з одного стану до iншого у води також не зовсiм такий, як у iнших речовин. Ми знаемо, що всi тiла при охолодженнi зменшуються. Але якщо налити у пляшку води, щiльно закрити пробкою i покласти на мороз, то лiд або видавить пробку, або розiрве пляшку. Об’ем льоду буде бiльшим, нiж об’ем води, яку ми налили у пляшку. А сам вiн буде легшим за воду. Це вiдбуваеться тому, що при замерзаннi вода змiнюе молекулярну структуру. Якби було iнакше, то лiд би заповнив усi моря та океани вiд дна до поверхнi.

Водне середовище мае ще декiлька властивостей, якi впливають на життя йогомешканцiв. Основнi зних – це прозорiсть, густина, електропровiднiсть (здатнiсть про водити електричний струм).

Температура води у Свiтовому океанi неоднакова: вiд – 2 до + 30 градусiв за Цельсiем. У прибережних водах Перськоi затоки вона може прогрiватися навiть до 36 градусiв тепла. А найнижчу температуру  спостерiгають у морi Ведделла, в Антарктицi.

Втiм, значна кiлькiсть води бiльш однорiдна: три чвертi загального об’ему води мають температуру вiд нуля до шести градусiв тепла.

Прозорiсть води вимiрюють за допомогою бiлого диска дiаметром 30 см. Його опускають у воду та вiдстежують, на якiй глибинi його буде ще видно. Найбiльша прозорiсть була зареестрована у Саргасовому морi: диск було видно на глибинi 65 м. Зрозумiло, у каламутнiй водi свiтло поглинаеться набагато сильнiше: диск «щезае» вже через кiлька десяткiв сантиметрiв.

Вiд прозоростi води залежить насамперед забезпечення рослин та тварин свiтлом. У морях iз прозорою водою слабке синьо-зелене свiтло, що його може сприйняти людське око, видно на глибинi 800 м. Чутливi прилади фiксують його трохи глибше – до кiлометровоi глибини.

Мабуть, ви помiтили, що у водi ваше тiло стае легшим, нiж на сушi. Це тому, що вода густiша за повiтря майже у 800 разiв. Вона виштовхуе на поверхню предмети, якi мають меншу густину.