Вибрані твори

Отже, вся теорiя вiдношень належить до метафiзики. Але це ще не все. Існуе цiлий ряд питань, предметом яких не е нi щось чуттеве, нi щось iнтелектуальне, але якi стосуються однаковою мiрою як речей чуттевих, так i розумових. До цього виду питань належить питання про те, звiдки взявся цей свiт – душi та тiла; далi дослiдження зв’язку, в якому перебувають iнтелiгiбельний i чуттевий свiти, а коли запитуемо про мету iснування всесвiту, наукову вiдповiдь слiд шукати в метафiзицi. Отже, не бракуе предметiв, якими могла б займатися метафiзика, не бракуе iй i матерiалу для працi, от тiльки власний вузький свiтогляд позитивiстiв не дозволяе iм уповнi оцiнити важливiсть таких питань.

Зi сказаного про предмет метафiзики випливае, що фiлософiю не можна протиставляти природничим наукам. Бо до фiлософii належить метафiзика. Чому? Цього не можу з’ясувати за браком часу; задовольняюсь констатуванням факту, якого нiхто не заперечуе. А метафiзика, як галузь фiлософii, займаеться предметами, що близькi як предметам природничих наук, так i предметам решти фiлософських наук, створюючи мiж цими двома площинами тiсний зв’язок людського знання, що грунтуеться на вирiшеннi певних проблем.

Це вiдношення можна зобразити так:

Мiж природничими науками та фiлософiею iснуе зв’язок ще й iншого виду. Певнi проблеми, якими займаеться людський розум, стосуються явищ, що виникають на грунтi причин як природного, так i духовного характеру. Питання виникнення людськоi мови, подразнення органiв чуття рухом етеру, повiтря тощо, утворення форм суспiльного життя – ось питання такого виду.

Лiнгвiстика, психологiя, психофiзика, фiлософiя права, попри те, що вони е окремими науками, все ж пов’язують мiж собою природничi та фiлософськi науки, сягаючи своiми основами як до перших, так i до других.

Показавши таким чином спiввiдношення мiж природничими та фiлософськими науками на пiдставi предметiв та проблем, якими вони займаються, звернемось тепер до методу. У нiмецькiй фiлософii е затертий вираз «die naturwi?enschaftliche Methode»; говорять про один единий спосiб дослiдження природи, а пiд цим способом розумiеться iндуктивний метод.

Таке розумiння не е цiлком точним, бо iснуе галузь природничих наук, яка повнiстю стала дедуктивною наукою, а саме: механiка. Спочатку механiка також була iндуктивною. Але пiзнiше за допомогою узагальнень вона змогла дiйти до формулювань кiлькох основних законiв, iз яких суто дедуктивним шляхом виводить закони окремих явищ руху.