Вибрані твори

Цiлком погоджуюся; але нехай менi сукупнiсть психiчних явищ розтлумачить, чим е оце внутрiшне сприйняття, якому кожна сукупнiсть завдячуе такому важливому для неi знанню?

Сукупнiсть психiчних явищ. Кожне внутрiшне сприйняття е також лише одним iз численних психiчних явищ, якi утворюють таку сукупнiсть, що ii люди зазвичай називають своiм «я».

Я. Чудово. Але звiдки сукупнiсть знае, що це внутрiшне сприйняття належить власне до тоi самоi сукупностi психiчних явищ, з якою маю честь вести таку повчальну для мене розмову?

Сукупнiсть психiчних явищ.

Знае просто з того, що i це внутрiшне сприйняття е для неi предметом внутрiшнього сприйняття.

Я. Чи цi два внутрiшнi сприйняття е одним i тим же, чи двома рiзними сприйняттями?

Сукупнiсть психiчних явищ. Очевидно, що двома, бо перше з них навчае сукупнiсть щодо належних до неi явищ, за винятком власне того одного, яке ii про це навчае; а другому внутрiшньому сприйняттю сукупнiсть завдячуе iнформацii про те, що i це перше сприйняття належить до тiеi самоi сукупностi.

Я. Розумiю. Але про те, що i це друге сприйняття належить до тоi самоi сукупностi психiчних явищ, частиною якоi е перше, звiдки сукупнiсть знае?

Сукупнiсть психiчних явищ. Ясна рiч, що вiд подiбного до двох перших, третього сприйняття.

Я. А я ж мiг би й далi так само запитувати. Дякую сукупностi за готовнiсть, з якою вона надала менi пояснення. Я вже знаю, що цим способом жодна сукупнiсть нiколи не дiзнаеться, якi явища належать до неi; адже, щоб дiзнатися про це, вона мала б створити нескiнченну кiлькiсть послiдовних внутрiшнiх сприйняттiв; а на це потрiбен нескiнченно довгий час.

Сукупнiсть психiчних явищ. Бачу, що спосiб, поданий мною тут, не веде до мети. Отже, висуваю гiпотезу, що вже перше внутрiшне сприйняття, навчаючи сукупнiсть про те, якi явища до неi належать, навчае ii також i того, що й воно само до неi належить.

Я. Погоджуюся з цим викрутасом, який сукупнiсть так добре назвала гiпотезою. Але залишаеться ще один сумнiв, якого я своiм обмеженим розумом не можу розвiяти.

Сукупнiсть твердить, що вона за допомогою внутрiшнього сприйняття про щось довiдуеться. Та все ж ця сукупнiсть не е чимось, що мало б незалежне iснування вiд явищ, з яких складаеться, а е лише бiльшою чи меншою кiлькiстю явищ. Тож, коротко кажучи, треба було б сказати, що певна кiлькiсть явищ дiзнаеться вiд одного з цих явищ, а саме вiд внутрiшнього сприйняття, що вона складаеться з певноi кiлькостi явищ.

Сукупнiсть психiчних явищ.