Філософія грошей

З усього того випливае: обмiн – це соцiологiчне утворення sui generis[6 - У своему родi (лат.).], витокова форма i функцiя мiжiндивiдуального життя, яка шляхом логiчних висновкiв у жодному разi не випливае iз тiеi якiсноi й кiлькiсноi властивостi речей, яку позначають як придатнiсть i рiдкiснiсть. Радше навпаки, обидвi вони розвивають свое вартiсноутворювальне значення тiльки за припущення обмiну. Там, де з якихось причин виключений обмiн, принесення жертв iз метою здобутку, усяка рiдкiснiсть бажаного об’екта не може перетворити його на господарську вартiсть, поки знову не з’явиться можливiсть того вiдношення.

 – Значення предмета для iндивiдуума завжди полягае лише в його бажаностi; його якiсна визначенiсть вирiшальна для того, що вiн повинен робити для нас, i якщо ми маемо його, перебуваемо в позитивному стосунку до нього, для цього його значення цiлком байдуже, чи iснують окрiм нього багато, мало або немае жодного екземпляра його рiзновиду. (Я тут не викладаю окремо випадки, в яких сама рiдкiснiсть знову стае певним рiзновидом якiсноi визначеностi, що робить для нас предмет гiдним бажання, як-от: у старих поштових марках, рiдкiсних речах, старожитностях без естетичноi або iсторичноi вартостi тощо. ) Зрештою, вiдчуття рiзницi, яке потрiбно для споживання у вузькому сенсi слова, усюди може бути зумовленим якоюсь рiдкiснiстю об’екта, тобто тим, що вiн використовуеться якраз не скрiзь i не завжди. Однак ця внутрiшня психологiчна умова використання не стае практичною вже тому, що вона мусила б вести не до подолання, а якраз до консервування, навiть до зростання рiдкiсностi, чого не вiдбуваеться вiдповiдно до досвiду. Те, про що практично тiльки й може йтися крiм прямого ii [рiдкiсностi] використання, залежного вiд якостi речей, е шляхом до того самого використання. Доки цей шлях довгий i важкий, долае жертву терпiння, розчарувань, працi, незручностей, зречень тощо, ми називаемо предмет «рiдкiсним». Безпосередньо це можна висловити ось так: речi не тому важко дiстати, що вони рiдкiснi, а вони рiдкiснi тому, що iх важко дiстати. Сам по собi був би нiкчемним незмiнний поверховий факт, що iснуе мiзерний запас певних благ, щоб задовольнити всi нашi бажання. Існуе чимало об’ективно рiдкiсних речей, що рiдкiснi не в господарському сенсi; чи е вони цими останнiми, про це вирiшуе едино лише така обставина: яка потрiбна мiра сили, терпiння, вiддачi для iх набуття в обмiнi – жертви, якi природно припускають, що об’ект стае бажаним.