Філософія грошей

Для багатьох людей естетичний результат [Ausbeute] вiд великих сходжень на Альпи не був би бiльш вартим уваги, якби вони не вимагали цiни надзвичайних зусиль i небезпек та лишень через це дiставали увиразнення, привабливостi й присвяти. Принаднiсть старожитностей i курйозiв часто не iнша; якщо до них не мають жодного естетичного або iсторичного iнтересу, то вiн замiнюеться простою складнiстю iх досягання: вони вартiснi настiльки, скiльки вони коштують, що в такому разi тiльки в другу чергу видаеться так, нiби вони коштують так багато, як вони вартiснi.

Далi: будь-яка моральна заслуга означае, що тiльки заради морально бажаного вчинку мусять бути поборенi та пожертвуванi протилежнi потяги i бажання. Якщо вiн вiдбуваеться без якогось подолання, мов самозрозумiлий успiх неприборканих iмпульсiв, то йому все-таки не в тому самому сенсi приписують – хоч яким об’ективно бажаним е його змiст – суб’ективно моральну вартiсть. Радше лише через жертву ницих i все ж спокусливих благ досягаеться рiвень моральноi заслуги, i вiн тим вищий, чим звабливiшi спокуси i чим глибшою i всеохопнiшою була iх жертва. Якщо ми придивимося, якi людськi звершення удостоюються найвищих пошанувань i поцiнувань, то вони завжди е тими, якi виявляють або принаймнi здаеться, що виявляють, максимум заглиблення, витрати сил, постiйноi концентрацii всiеi сутностi – отже, тим самим також максимум зречення, жертвування всiм стороннiм, вiддачi суб’ективного об’ективнiй iдеi. І якщо на противагу цьому естетична продукцiя i все легке, грацiйне, плинне зi самозрозумiлостi потягу розкривае непорiвнянну принаднiсть, то ця остання завдячуе своею особливiстю все ж i ширяючому поряд почуттю тягаря i жертви, якi зазвичай виступають умовою такого самого здобутку. Рухливiсть i невичерпна здатнiсть до комбiнацiй наших психологiчних змiстiв часто викликае те, що значливiсть певного зв’язку переноситься на його пряме обертання, приблизно так, як асоцiацiя мiж двома уявленнями так само здiйснюеться через те, що вони приписуються одне одному, як i через те, що вони заперечують одне одного. Цiлком специфiчну вартiсть того, що ми здобуваемо без подоланоi трудностi i мов подарунок щасливого випадку, ми вiдчуваемо все ж лише на грунтi того значення, яке для нас мае саме важко роздобуте, вимiряне жертвою – це е тiею самою вартiстю, але з негативним показником, i ця остання [вартiсть] е первинною, з якоi може виводитися та перша, але не навпаки!

Звiсно, це можуть бути перебiльшенi або винятковi випадки.